Три десятки: середнє арифметичне реформи

Необхідність проведення реформи очевидна. За статистикою, 90% українських підприємств оптимізують сплату податків, тобто, будь що уникають їхньої сплати до бюджету. На переконання експертів, ці 90% формують якусь іншу податкову систему та живуть в іншій реальності. І ситуацію треба змінювати негайно і кардинально, бо недосконалість податкової системи може негативно вплинути на післявоєнну відбудову країни.

Заступник керівника ОПУ з економічних питань, ініціатор проекту податкової реформи Ростислав Шурма окреслює контури податкових змін: «Система, яку ми запропонуємо для післявоєнної відбудови України, не повинна програвати нашим конкурентам, таким як Польща, Болгарія, Угорщина. Зрозуміло, що якщо податок на прибуток у нас 18%, а в сусідній Болгарії – 10%, в Угорщині 9% – виникають певні запитання. Нам потрібне фундаментальне перезавантаження, яке і дасть конкурентні умови, і знищить  мотивацію для корупції».

Податкова та митна система – найбільші джерела корупційних потоків і переходу в “тінь”. Дослідження Advanter Group підтвердили, що 89% підприємств в Україні оптимізують сплату податків в неофіційний і напівофіційний спосіб. Обсяг корупції в Україні, за різними оцінками, сягає 300-450 млрд грн на рік.

Заступниця голови комітету ВР з питань інтеграції України з ЄС Марія Мезенцева називає найпоширеніші схеми оптимізації податків: 

• виплата заробітних плат і виведення дивідендів через ФОП третьої групи.
• виведення дивідендів через схемне страхування.
• придбання фіктивного податкового кредиту через придбання перевернутих “скрутниками” товарів та послуг.
• використання нерезидентів у низькоподаткових зонах під час експортно-імпортних операцій для виведення маржі.
• виготовлення контрафактних безакцизних товарів, цигарок, лікеро-горілчаних виробів і пального для їх реалізації за готівку з метою уникнення сплати акцизу і ПДВ.

Пані Мезенцева після детального аналізу антикорупційної податкової реформи переконує, що запропонована концепція унеможливить більшість податкових схем – займатися ними стане невигідно та й ризиковано.

Чому бізнес так неохоче платить державі? Насамперед, через «драконівські» податкові ставки. Офіційно в Україні одні з найвищих ставок податків в Європі. Податок на прибуток підприємств – 18%; податок на доходи фізичних осіб– 18%; ПДВ – 20%. Замало стимулів для розвитку підприємництва.

Зо два десятка країн Європи мають ставку податку на прибуток значно нижче українського. В тому числі 6 країн 10% і нижче. Ефективний ПДВ у Польщі і ще у низці країн нижчий за український через диференціацію ставок.

Норвегія, Фінляндія, Греція, Греція, Німеччина, Латвія, Польща, Італія, Швейцарія і десятки інших країн мають ПДВ на продукти харчування нижчий за український. А Ізраїль, Великобританія та Ірландія взагалі відмовилися від обкладання цим податком продукти харчування.

В Офісі президента переконують, що мета України – запровадити таку податкову систему, яка буде не гіршою, а навіть кращою, ніж у сусідніх країнах. В такому разі до України можуть повернутися десятки тисяч підприємців. Тих самих, які відкрили компанії у багатьох країнах Європи, повністю сплачують податки, але сплата високих податків ніскільки не знижує їх конкурентоспроможність. Бо сплачують усі, ніхто не намагається  оптимізувати.

А з іншого боку, бізнес завжди обиратиме для себе найвигідніші юрисдикції. Приміром, впродовж минулого року 12000 українських підприємців зареєстрували компанії у Польщі. Бізнес сплачує в Польщі нижчий ПДВ, ніж в Україні. Більше того, йому можуть повернути частину сплачених податків. Не кажучи вже про пільги, дешеві кредитні ресурси, значний внутрішній ринок і часткове відшкодування інвестицій.

Створення нової податкової системи могло б дати після перемоги потужний старт на відбудування країни з залученням і зовнішніх, і внутрішніх інвесторів. Тому під час обговорення особливо важливо напрацювати модель, яка дасть можливість створити найпривабливіші серед країн-конкурентів умови для ведення бізнесу. Буде це формула 10-10-10 чи трохи інша, реформу треба починати.

Втім, реформа знаходить і своїх критиків.  Глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев  категорично проти ідеї знизити до 10% ставку податку на прибуток, ПДВ та ПДФО.

«Ми повинні зменшити податки, але чому? Тому що у нас вони вищі, ніж у сусідів? Це неправда. Тому що це найкращий інструмент стимулювання бізнесу? Це також неправда, бо оподаткування для розвитку бізнесу займає 7-8 місце у переліку вирішальних факторів. І йому передує верховенство права, правоохоронна система, дерегулювання, фінансова стабільність, доступ до кредитування, зручні державні сервіси» – каже Гетьманцев.

Оливи до вогню додав і постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян, який в інтерв’ю популярному виданню заявив: «Заходи, які зменшують податкові надходження України або руйнують існуючу податкову базу, обмежать здатність держави до відбудови, а відтак – і до економічного зростання».

Втім, засновник Advanter Group та бізнес-спільноти Board Андрій Длігач переконує, що вся критика йде від того, що реальні перетворення передбачають зміну «правил гри». Опоненти будь-що намагаються залишити чинну податкову систему. Ігнорують той факт, що  саме старі порядки у податковій системі призвели до корупції і катастрофічного відставання економіки.

Експерти радять залучати до напрацювання моделі економістів та фінансистів, але точно не митників та податківців, які вперто не хочуть дослухатись до авторів реформи. 

Останні запевняють, що наслідки реформи будуть помітні одразу для всіх, бо це, в першу чергу, перехід на «білу» зарплату, яка у багатьох випадках зросте завдяки зниженню оподаткування доходів, і водночас зниження цін на широкий спектр товарів та послуг через зміну ставки ПДВ. Тому думку щодо необхідності фундаментальних змін поділяють іноземні фахівці й представники українських бізнес-спільнот.

Вікторія Чирва