26 квітня 2023 року. Міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявив про плани МОН скоротити кількість предметів, які вивчають українські школярі. На його переконання, це допоможе оптимізувати навчальні програми і зменшити навантаження, а в підсумку – поліпшити якість навчання.
Чиновник запропоновану ініціативу пояснює тим, що останні кілька років школярі навчалися в умовах пандемії, а згодом під час повномасштабної війни. «Навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове. Це і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене», – констатує очільник відомства.
Говорячи про зменшення кількості предметів у школах, у міністерстві зауважують, що є низка ключових дисциплін, які точно не будуть скорочувати. Це природничі і гуманітарні, але вони мають подаватись таким чином, аби врахувати можливості дітей. Це означає, що точно не будуть скорочувати такі предмети, як історія України, українська мова, хімія, фізика, математика та біологія.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов зазначив, що Україна має одне із сумнівних перших місць за кількістю шкільних дисциплін. При цьому країна має доволі посередні результати за якістю освіти. Омбудсмен погодився, що учні в Україні стикаються з колосальним перевантаженням непотрібною кількістю знань, відірваних від реального життя. І яким би не був спротив, реформи доведеться починати вже зараз.
Більшість українців підтримують ідею міністерства, бо самі бачать, наскільки перевантажені їхні діти і як часом погано вони реагують на чинні програми навчання. Особливо це простежують батьки, які мали змогу порівняти якість європейської та української шкільної освіти.
Батьки школярів, які через війну змушені навчатись за кордоном, порівнюють величезні обсяги домашніх завдань в українських школах у порівнянні з європейськими. Ця обставина демотивує дітей і практично позбавляє їх бажання вчитися. Крім того, є скарги й на те, що матеріал у підручниках та на уроках «викладається нецікаво та несучасно», що знову порушує питання про стандартні підходи до навчання і мотивацію вчителів.
Однак ідея скорочення навчальних програм знайшла і своїх критиків. На їхню думку, кількість предметів можна залишити такою ж, але кардинально змінити підходи до навчання. Цікаво, що за збереження предметів виступають здебільшого вчителі, а не батьки. З’явилися навіть заклики не орієнтуватися в усьому на захід і не змінювати програми. Дехто вважає, що випускники європейських шкіл “мають надзвичайно вузький кругозір, не мають якісної бази та не розуміють фундаментальних речей”.
Водночас результати якості освіти в Україні — “доволі посередні”. Щоб у цьому переконатися, експерти радять ознайомитися з результатами міжнародного дослідження PISA 2018 року серед 79 країн світу, згідно з яким українські школярі погано рахують і мають проблеми з читанням. Нове дослідження організації нині триває, але за останнім — 25,9% українських підлітків — не досягли базового рівня з читацької грамотності, 36% — з математичної, 26,4% — з природничо-наукової.
Колишня міністерка освіти Ганна Новосад стверджує, що результати PISA — ще одна причина для термінового впровадження реформи Нової української школи. “36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами. Ми розраховуємо на те, що отримані результати стануть сигналом для наших вчителів, батьків та суспільства загалом. Тепер має стати очевидним, що реформа шкільної освіти для України – не забаганка, а об’єктивна потреба”.
От тільки багатьом освітянам доведеться радикально оновлювати свої навички та методичні підходи, опановувати нові методики викладання та серйозно перенавчатися.
“Але зробити це все одно доведеться. Бо дітей треба вчити тому, що їм дійсно потрібно у житті. І вчити зацікавлено: щоб школа була тим місцем, куди дитина хоче і буде йти з бажанням, щоб розвиватися і опановувати нові знання”, — наголошує освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Скорочення кількості предметів, на думку батьків та самих учнів — це логічний крок у європеїзації української освіти. Проте однозначно не єдиний, який потрібен для того, щоб наблизитися не лише до її якості, а й до вражень, які вона залишає у дітей. Україні так чи інакше доведеться орієнтуватися на європейський досвід. Приміром, запровадити практику об’єднання складних та глибоких предметів (як то географія, історія, біологія) в один, під умовною назвою «Наука», як це відбувається у європейських школах. Така система розповсюджена за кордоном і може знадобитись українським реформаторам. Якщо до цього додати цифровізацію, скорочення кількості домашніх завдань, новітні методики викладання, покращену мотивація вчителів та інші фактори, які зауважують батьки та освітяни, Нова українська школа реально зможе претендувати на зміни. Та, судячи з усього, без обговорення із суспільством зменшувати кількість предметів не будуть. Через це міністр освіти Оксен Лісовий закликає ділитися досвідом закордонної освіти, який зараз здобули багато українських сімей, та комунікувати з МОН. Сліпого копіювання не буде, однак кращі зразки європейського освітнього процесу однозначно візьмуть до уваги.
І ще одна проблема турбує українське суспільство – перехід на 12-річне навчання у школах. У МОН заявили, що не мають наміру прискорювати перехід України на 12-річну систему шкільної освіти через освітні втрати школярів. Реформа триватиме поступово до 2027 року.