25 квітня 2023 року. Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду платіжних систем цього року виставив штрафи одразу 20 банкам на суму 255,5 млн грн. Це на третину більше, ніж за увесь період 2022 року та у 18(!) разів більше, ніж у 2021 року. Чому так радикально змінилася політика регулятора?
Чимало фінансових аналітиків сходяться на думці, що головний фінансовий регулятор заважає розвиватися банкам, які й так перебувають у надто складній ситуації через повномасштабну війну в Україні. Однак не все так однозначно.
По-перше, з початком військового вторгнення росії для банків змінилась низка правил.
По-друге, після відносної стабілізації на фронті і загалом в економічній діяльності держави Нацбанк почав відновлювати традиційні підходи до нагляду за системою, що й обумовило таке різке зростання штрафів.
Третя причина полягає в тому, що в умовах війни НБУ став заробляти відчутно менше, відтак йому конче потрібно додатково накопичувати власний бюджет. Якщо раніше на рефінансуванні (кредитуванні самих банків) НБУ мав непоганий заробіток, то – внаслідок підвищення вартості – банки ще в минулому році почали масово від цього інструменту відмовлятися.
Є ще одна причина, про яку фінансисти говорять дуже обережно. Йдеться про вимоги міжнародних партнерів стосовно підвищення стандартів діяльності банківського сектору. Юристи вважають, що Нацбанк почав штрафувати банки на вимогу наших європейських і американських спонсорів, а зростання штрафів пов’язано з безкарністю. Адже у Нацбанку чудово розуміють, що після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) його наступник – Київський міський адміністративний суд (КМАС) не може впоратися з великим масивом позовів.
Оскаржити штрафи регулятора – річ непроста. Розгляд позовів може затягнутися на кілька років. До моменту встановлення справедливості посадові особи, які ухвалювали рішення про накладання штрафів, можуть елементарно вийти із фінансової системи.
Експерти наразі виділяють кілька причин, через які з банків стягують штрафи під час війни:
- За договорами лізингу, документарним операціям (факторинг, акредитиви та ін.).
- За порушення правил розрахунково-касового обслуговування.
- За порушеннями договорів з економічними партнерами банків (обладнання відділень, обслуговування та постачання обладнання тощо).
- За схемами, що дозволяють нарощувати прибуток та збільшувати капітали банків.
Та переважно штрафні санкції накладаються за порушення платіжної дисципліни. Саме ця графа порушень – на першому місці за підсумками першого кварталу поточного року. Під штрафні санкції потрапили одразу 20 банків.
Сплеск порушень та, відповідно, штрафів під час здійснення банками платежів пояснюють запровадженими рік тому воєнними правилами.
«Одразу після початку війни Національний банк затвердив постанову № 18, яка містить низку обмежень, у тому числі щодо здійснення платежів та видачі готівки з рахунків клієнтів. Якісь спрощувалися/скасовувалися, але більшість діє досі. Приміром, фізична особа не має права за кордоном витрачати з карткового рахунку понад 100 тис. грн або готівкою знімати з банківського рахунку в Україні понад 100 тис. грн на добу тощо. Через появу більшої кількості обмежень на платіжному ринку збільшувалася і кількість порушень, за якими йшли штрафи — як у 2022 році, так і у 2023-му», — пояснив» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
Порушення платіжної дисципліни — не єдина причина, через яку НБУ може виписати штраф банку. У роз’ясненні сайту «Мінфін» регулятор уточнив причини, з яких карає підопічних грошима, та розмір штрафів:
- до 1% статутного капіталу — за порушення банківського законодавства;
Треба сказати, що штраф 1% статутного капіталу — гігантська сума. Наприклад, така санкція щодо Приватбанку (з капіталом 206 млрд грн) складе 2 млрд грн, Райффайзен Банку (зі статутним капіталом у 6,2 млрд грн) — у 62 млн грн, ПУМБу (4,8 млрд грн) — у 48 млн грн .
- до 1% статутного капіталу — за порушення законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки;
- від 3000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн — 170 тис. грн) — за порушення законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку;
- від 300 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5,1 тис. грн. — 136 тис. грн.) — за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі при врегулюванні простроченої заборгованості.
Експерти фінансового ринку відстежують ситуацію від початку запровадження в країні воєнного стану. Вони вже дійшли висновку, що багато банків, які сплатили великі пені та штрафи у 2022 році, не мали фінансових санкцій раніше. Про це свідчить статистика – якщо зараз йдеться про 20 найбільших штрафників, раніше їх було усього 4. У деяких штрафи виросли з нулів до десятків мільйонів, що здається справжньою аномалією, особливо, коли йдеться про невеликі структури. Причому все це сталося в дуже складний для банків і всієї країни воєнний рік.
Нацбанк — не єдиний орган, який штрафує банки. До нього ще долучаються інші регуляторні органи – Антимонопольний комітет та Державна податкова служба. Однак, як стверджують, експерти, таких випадків набагато менше, аніж ініційованих Національним банком.
Вікторія Чирва
Photo: EKATERINA BOLOVTSOVA