27 квітня 2023 року. Схоже, китайське питання, яке стояло на паузі, зрушило з мертвої точки. В один і той же момент відбулося три знакові події: український президент провів тривалу розмову з китайським лідером, призначений посол України у Китаї, делегування від Пекіну до Києва спеціального представника уряду з питань Євразії Лі Хуея.
Посада посла України в Китаї довгий час залишалася вакантною – після смерті від інфаркту колишнього амбасадора Сергія Камишева 14 лютого 2021 року. Для Павла Рябікіна дипломатична робота не в новинку: з серпня 2009 до червня 2010 року він був надзвичайним і повноважним послом України у Данії. Його дипломатичний ранг на той момент – Надзвичайний і Повноважний посланець 2-го класу. З 2012 року був членом Парламентської асамблеї Ради Європи.
Останнє місце посади Рябікіна – міністр стратегічних галузей промисловості, з якого його було звільнено у березні 2023 року. Призначення Рябікіна послом викликало змішані емоції. Деякі аналітики зауважили, що він отримав посаду не стільки за виняткові професійні навички та здобутки, скільки за особисту лояльність до президента Зеленського та його оточення.
Втім, є й помірніші оцінки. За словами експерта Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександра Краєва, те, що Рябікін раніше займався питаннями стратегічних галузей промисловості, свідчить, що саме на цьому робить акцент керівництво України у стосунках з Китаєм.
«Його попередня посада наголошує на стратегічному інтересі у відносинах з Китаєм. Попри те, що у нас є величезні політичні розбіжності, попри те, що наш найбільший союзник є ключовим опонентом Китаю, попри це ми все одно готові знайти з Китаєм можливості побудувати відносини саме у контексті промисловості, торгівлі, в економічному контексті», — заявив Краєв.
Примітно, що призначення нового посла України у Китаї сталося одразу після телефонної розмови лідерів двох держав – Володимира Зеленського та Сі Цзіньпіна. Українська дипломатія очікувала цієї події чотирнадцять місяців, від моменту, коли перші російські танки перетнули український кордон. Фактично, це історична подія й початок політичного діалогу, наголошують експерти. Раніше з Китаєм було важко розмовляти. На цьому неодноразово наголошував і голова МЗС Дмитро Кулеба, й інші дипломати. В тому числі, через їхні перемовини з росією та зустріч китайського лідера з російським президентом.
За словами колишнього міністра закордонних справ Павла Клімкіна, для України розмова лідерів Китаю та України – це позитивний сигнал, але й ризики.
«Добре, що путін отримав свою “гірку пілюлю” – Китай позиціонує себе як нейтральну силу. Причому не колись, а до активізації бойових дій. Китайці зробили майстерну режисуру останніх місяців. Спочатку вийшли зі своїми принципами глобальної безпеки, потім з принципами “врегулювання навколо України”. Але є і ризики і ми їх маємо бути свідомі. По-перше, на Заході дуже різне ставлення до залучення Китаю до цих питань. По-друге, Китаю не вигідна перемога росії, але й України, і, відповідно, Заходу. Тому Китай гратиме на “нічию” – на китайську нічию», – вважає дипломат. На його думку, Україні потрібно вибудовувати довірливу комунікацію з усіма нашими союзниками щодо стратегії взаємодії з Китаєм.
Українські політологи також позитивно оцінюють зрушення в україно-китайських відносинах.
«Дуже добре, що відбулася ця розмова. Відбулася вона через місяць після того, як Сі Цзіньпінь відвідав москву. Це однозначно позитивний момент, тому що ми побачили, що Сі вислухав українську позицію, озвучену Зеленським. Тобто відбувся обмін думками, і я думаю, що це добре. Залишається поки що відкритим питання, чи готовий Китай прийняти хоча б частково українську позицію, й чи готовий Китай публічно заявити про те, що він підтримує територіальну цілісність України в кордонах 1991 року», – таку думку висловив політолог Володимир Воля.
Експерти схильні до думки, що Китай продовжує демонструвати позицію: він не налаштований бути з росією до кінця, не готовий робити ставку виключно на росію, адекватно оцінює ситуацію на фронті.
Як зазначають аналітики, телефонна розмова так чи інакше є певною політико-дипломатичною підготовкою до перших результатів українського контрнаступу. Китай швидше за все, схиляється до думки, що контрнаступ буде успішним.
Експерт в сфері стратегічних комунікацій Денис Богуш, коментуючи розмову, припускає: цей телефонний дзвінок означає серйозний злам в уявленні Сі не лише про Україну, а й про ситуацію в російсько-українській війні.
“Згадайте, спочатку Китай говорив тезами кремля, голосував на боці росії в ООН, підтримував сторону путіна. На зустрічі Сі Цзіньпіна з путіним в москві китайський лідер чітко заявив про неприпустимість застосування та розповсюдження ядерного озброєння», – констатує аналітик.
Ще один важливий момент, який означає зрушення в українсько-китайських стосунках – призначення спеціального представника від Китаю, Лі Хуея, який зможе на власні очі оцінити ситуацію в Україні. Про нього відомо, що він протягом 10 років був послом КНР у російській федерації, а у 2019 році отримав від путіна медаль “За заслуги у зміцненні дружби та співпраці між народами, плідну діяльність зі зближення та взаємозбагачення культур націй та народностей”.
Швидше за все, новий посередник спілкуватиметься з обома сторонами: росією та Україною. Чим завершиться місія Лі Хуея, прогнозувати ніхто не береться. Та політологи констатують, що це людина, яка абсолютно точно розуміє усі нюанси російської спільноти, адже він багато часу там працював. Відтак, аналітики не виключають, що завдяки його роботі може бути напрацьована більш чітка логістична мапа дій.
Вікторія Чирва
Photo by Christian Lue on Unsplash