24 квітня 2023 року. Кабінет міністрів визначив 7 пріоритетних завдань з відновлення енергетичного сектору України. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За понад рік повномасштабної війни росіяни випустили більш ніж 1200 ракет та дронів по ключових об’єктах енергетичної інфраструктури. Станом на кінець осінньо-зимового періоду енергосистема внаслідок руйнувань та окупації тимчасово втратила 44% атомної генерації, 78% потужностей ТЕС, 66% – блочних ТЕЦ, 12% – ГЕС, 75% – вітрової генерації та понад 20% – сонячної.
За оцінками Світового банку, збитки, завдані інфраструктурі електроенергетики, газу та системи опалення, а також видобутку вугілля в Україні становлять близько 11 млрд доларів.
Попри масштабні руйнування, Україні вдалося закінчити опалювальний сезон з профіцитом потужності в енергосистемі.
“1,4 млн тон вугілля на складах, 8,5 млрд кубів газу в газосховищах. Минулого року ми накопичили ресурси в достатній кількості. Це зіграло важливу роль. Тепер починаємо знову акумулювати ресурси на наступний опалювальний сезон”, — підтвердив очільник уряду.
Перший і основний напрямок, який декларує уряд – відновлення енергосистеми. Наразі почалася масштабна кампанія з ремонту, відбудови, будівництва, реконструкції та захисту національної енергетичної системи. Відбудова означає модернізацію. Для цього Україна активно залучає ресурси та експертизу від партнерів.
Другим кроком, за словами Дениса Шмигаля, має стати децентралізація енергосистеми, зокрема розвиток малої генерації, збільшення газотурбінних та газопоршневих установок, які можна швидко розгорнути, впровадження установок зберігання енергії, що накопичують її, заохочення українців до встановлення сонячних панелей разом із індивідуальними установками зберігання енергії. В України немає іншого вибору, аніж використання технології розумних мереж, що дозволить краще контролювати завантаження енергосистеми та ефективніше відповідати на виклики.
Третій напрямок — інтеграція з ЄС. Як підкреслив прем’єр-міністр, Україна має колосальний потенціал у сфері експорту-імпорту електроенергії з країнами ЄС. Ближче до кінця осінньо-зимового періоду від заяв про евакуацію міст-мільйонників енергетики перейшли до обіцянок відновлення експорту невеликих обсягів електроенергії до Євросоюзу. Однак питання експорту поки що у площині політики. Технічна можливість є, економічна логіка підтверджує, що його варто відкрити, але через політичні ризики цей процес сповільнився, кажуть аналітики. Політичні ризики полягають у можливому невдоволенні населення, якому іноді обмежують постачання електроенергії.
Четвертим завданням уряд бачить розвиток чистої зеленої генерації. «Україна буде частиною ЄС, а значить і частиною Європейського зеленого курсу. Продовжимо розумні підходи для стимулювання і підтримки зеленої генерації. Аукціони, сертифікати походження та інші інструменти для того, аби в Україні зростала частка зеленої генерації», — зауважив Прем’єр-міністр.
П’ятий крок, який належить пройти Україні практично зараз — видобуток українського газу. Енергетичні експерти підрахували, що країна друга в Європі за покладами газу. Відтак нічого не заважає, аби повністю себе ним забезпечувати. «Активно залучаємо приватних інвесторів, зокрема найбільші світові компанії. Маємо робочий інструмент розподілу продукції (PSA), і 10 ділянок в межах цього механізму вже в роботі. Ліквідуємо схему зі «сплячими ліцензіями». Розвиваємо електронні аукціони. Плануємо стати «газовим сейфом» Європи, адже Україна має найбільші на континенті газові сховища», — відзначив глава Уряду.
У перспективі – розробка чорноморського газового шельфу, покладів в Карпатах, нарощення виробництва біометану та інтеграція з європейською водневою інфраструктурою.
Наголосили в уряді і на ще одному важливому завданні – енергоефективності. А це означає зниження енергоспоживання житла, громадських будівель і загалом в усій країні. Ключове завдання — термомодернізація. Наразі Кабмін поставив амбітну ціль – вийти на рівень 1,5 тисячі багатоквартирних будинків та тисячі громадських будівель кожного року.
Сьомим завданням прем’єр-міністр назвав нафтопереробку та нафтотранспортування. За його словами, використання новітніх технологій для геологічної розвідки допоможе наростити нафтовидобуток, а модернізація нафтопроводів відкриє можливість транспортування нафти до Німеччини, Угорщини, Словаччини та Чехії з одночасною опцією її імпорту для посилення енергобезпеки України.
Загалом відбудова енергетичної системи України має базуватися на новітніх технологіях галузі, фокусу на енергоефективності, перспективності, надійності та сталості. Для цього треба зосередитися на розвитку законодавства у чотирьох ключових сферах:
- Вуглецево-нейтральна та самодостатня енергосистема;
- Відновлювані джерела енергії;
- Побудова мікромереж та впровадження розумних енергосистем з метою децентралізації та забезпечення стабільності;
- Системи довготривалого зберігання енергії.
Ці сфери продиктовані інноваційністю та ефективністю. У разі належного проектування та впровадження майбутня електроенергетична система України може створити позитивний прецедент, демонструючи, що навіть країна з найсуворішими проблемами може побудувати чисту, енергоефективну та стійку систему практично з нуля.
Вікторія Чирва