БЕБ чекає перезавантаження

Так, у Верховній Раді зареєстровано законопроект про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Місяць тому депутати під час розгляду на фінансовому комітеті визнали роботу БЕБ, яке самі ж створили 15 місяців тому, незадовільною, бо коефіцієнт корисної дії бюро трохи більше 1%. За час своєї діяльності відомство відкрило кримінальні провадження за 664 справами, але до суду були скеровані лише 12 обвинувальних актів. Через такий непропорційний результат народні обранці замислились про ефективність та можливу корупційні складову діяльності Бюро.

Загалом влада анонсувала створення БЕБ як одну із ключових реформ. Його було створено замість податкової міліції та економічних підрозділів Національної поліції та СБУ. На сайті президента йшлося про те, що закон про БЕБ “створює інституційні умови для захисту економічних процесів від тиску силових органів, що підтримується міжнародними партнерами України. Основною функцією БЕБ буде аналітична робота, а не силові повноваження. Бюро аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур”.

Ідея насправді претендувала на ключову реформу для бізнесу, який втомився від свавілля фіскальних органів. У той же час БЕБ  очолив Вадима Мельник, який до призначення на цю посаду керував Державною фіскальною службою. Більшість працівників центрального апарату ДФС, які працювали під керівництвом Мельника, було призначено до центрального апарату БЕБ.

“Тобто відбулось масове, фактично позаконкурсне переведення колишніх працівників податкової міліції до новоствореного органу”, — стверджує голова фінкомітету Ради Данило Гетманцев. І наголошує, що це “дискредитує основну ідею і мету ліквідації податкової міліції, які полягали в докорінному перегляді підходів до методів роботи з бізнесом”.

Дозволяти брати на роботу до БЕБ з числа відбирати колишніх правоохоронців було помилкою, вважає низка експертів. Адвокат і керівник юридичної фірми “Барген” Дмитро Никифоров пояснює: «Екс-слідчі податкової міліції, наприклад, працівники БЕБ, явно не зацікавлені у реальному розкритті злочинів».

Тож не дивно, що діяли представники Бюро за старими схемами. Проводили обшуки, вилучали господарські документи, допитували керівників підприємств та їхніх контрагентів. Саме такий стиль БЕБ і був інструментом тиску на бізнес. Прогнози, що нова інституція стане потужною аналітичною машиною з можливістю самостійного розслідування виявлених масштабних злочинів, не справдились. Замість побудови фундаменту подальшої ефективної роботи БЕБ включився до змагань з іншими правоохоронними органами за аудиторію у соцмережах.

Бюро економічної безпеки з’їдає з бюджету в 20 разів більше, ніж дає в скарбницю, до того ж зростає кількість скандалів з “кришуванням” детективами БЕБ незаконних бізнесів, кажуть аналітики і наводять цифри: за результатами роботи БЕБ у 2022 році відшкодування збитків становило лише 33,3 млн грн. Це майже у 20 разів менше, ніж сума видатків на БЕБ у держбюджеті на минулий рік – 621,6 млн грн.

Сказати, що на таку статистику раніше не звертали уваги, буде неправдою. У парламенті давно зацікавилися ефективністю БЕБ, відтак 13 грудня 2022 року було створено тимчасову слідчу комісію (ТСК) з розслідування діяльності БЕБ та інших держорганів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки. Очолив ТСК депутат Ярослав Железняк. Він вкотре піддав критиці статистику, що її оприлюднює Бюро економічної безпеки (БЕБ) стосовно своїх здобутків у боротьбі з економічною злочинністю. Нардеп стверджує: перебільшення у заявленому внеску Бюро в економічну безпеку держави сягнуло “1800 разів”.

У лютому 2023 року в інтерв’ю Forbes лідер фракції “Слуга народу” Давид Арахамія підтвердив, що у Верховній Раді серйозно розглядають питання ліквідації БЕБ: “Частина депутатів народних депутатів пропонує його ліквідувати. Частина – реформувати. Обидва табори визнають, що орган працює неефективно… Коли ми створювали БЕБ, були сподівання, що замість економічних департаментів СБУ та інших силових структур з’явиться орган з акцентом на аналітичну функцію. Натомість ми отримали “департамент обшуків”.

Однак запит суспільства на ефективну економічну поліцію є. Про це заявляє бізнес, про це говорять експерти, на цьому наголошують співавтори внесеного до ВР законопроекту. Законотворці й відмовились від ідеї ліквідувати бюро, натомість пропонують перезавантажити БЕБ. І почати з  призначення нового директора.

А далі новий директор має провести повне перезавантаження БЕБ. Усі працівники Бюро протягом року мають пройти атестацію. Ті, хто відмовився пройти атестацію чи пройшов її з незадовільною оцінкою, звільняються. Щодо набору нових співробітників, то вводиться заборона брати на роботу до БЕБ особу, яка до 1 січня 2023 року обіймала сукупно не менше одного року будь-яку слідчу та/або оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, Національної поліції. Тенденція саме така: з новим директором у БЕБ мають прийти нові люди, не пов’язані старими схемами.

Є ще один момент у бажанні парламентарів почати історію БЕБ з нуля. Як переконують експерти, відповідний пункт увійшов до меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ. Тож наразі від перезавантаження Бюро залежить отримання близько $15,6 млрд кредиту від Фонду та ще близько $40 млрд пов’язаного з ним фінансування.

Вікторія Чирва
Photo by Miłosz Klinowski on Unsplash