3 березня 2023 року. Від початку року курс долара США на українському готівковому ринку втратив 1,7 гривні. Аналогічна ситуація і на чорному ринку: гривня за два місяці зміцнилась із 40,6 грн/$ – до 38,8 грн/$. Випадковість чи перші ознаки стабільності?
Згідно з аналізом, який щоквартально проводить Національний банк, бізнес орієнтувався на посилення девальвації в середньому до 42,59 грн/$. На щастя, очікування не справдились. Гривня почала 2023 рік зі стрімкого зміцнення, яке виявилось не таким уже й несподіваним.
Авторитетне видання Forbes ua за підтримки фінансових аналітиків окреслило чотири причини, що вплинули на курс.
Новини про війну, МВФ і фіксований курс
Підставою для занепокоєння були прогнози щодо ймовірної ескалації вторгнення чи масованих ракетних обстрілів саме на річницю повномасштабної війни. Цього разу обійшлося без масштабних атак з боку країни-агресорки. Це стало поштовхом до відновлення продажу валюти, яка притримувалась на випадок загострення ризиків.
Оптимізму, безперечно, додав і візит до України директорки МВФ Кристаліни Георгієвої, плідні перемовини з якою справили позитивний ефект. Наразі країна в очікуванні потужної фінансової підтримки щонайменше на $15 млрд.
Внаслідок значних обсягів допомоги міжнародні валютні резерви Національного банку зросли майже на $2 млрд – з $27,95 млрд на початку грудня 2022 – до $29,9 млрд на початку лютого 2023 року. Якщо у 2023 році міжнародні партнери нададуть Україні $38-42 млрд, то впродовж року через валютні резерви НБУ пройде більше коштів, ніж там є зараз.
І ще одна обнадійлива новина про те, що НБУ обіцяє режим фіксованого курсу гривні на позначці 36,6 грн/$. Фіксований курс плюс адміністративні обмеження та інтервенції НБУ стають основним фактором стабілізації девальваційних та інфляційних очікувань.
Вплив держбюджету та рішення НБУ
На курс перестав впливати негативний фактор – значні витрати держбюджету, що зазвичай спостерігають в кінці кожного року. Керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій пояснює: «Наприкінці грудня витрати бюджету були шаленими. Як правило, частина цих коштів переходить в долар протягом кількох місяців. Наразі запас гривні, очевидно, вичерпався».
Спрацювало і зменшення загальної гривневої ліквідності. Цьому сприяло нещодавнє підвищення Нацбанком нормативу обов’язкового резервування. З 10 лютого НБУ збільшив норматив формування банками обов’язкових резервів у гривні за коштами на вимогу з 0% до 2%, в інвалюті – з 10% до 12%. Це, стверджують експерти знизило тиск на готівковий валютний ринок.
Фінансисти попереджають, що з 11 березня цей норматив зростає вдвічі, і банки зобов’язані резервувати під кошти фізосіб до запитання та на поточних рахунках 20% від обсягів. А під валютні кошти, розміщені на поточних рахунках, необхідно буде резервувати 30% від загальної суми.
Депозити за курсом НБУ
Гривню підтримує і можливість придбання валюти за офіційним курсом під депозит. За рахунок новації попит на готівкову валюту знизився. За оцінками фахівців, фізичні особи відкрили таких депозитів на кількасот мільйонів доларів. У НБУ повідомили, що залишки коштів на рахунках громадян під купівлю валюти у період з 1 листопада 2022-го по 27 лютого 2023-го щотижня збільшувалися в середньому на $43 млн. Перехід грошей з поточних рахунків на строкові депозити відповідно зменшує тиск на валютний ринок. А значить, позитивно впливає на зміцнення гривні відносно американської валюти.
Загалом, стверджує фінансист Сергій Фурса, серед українців зникли панічні настрої, коли вони масово скуповували валюту. «Люди звикли до стабільного фінансового стану, ба більше – якихось значних форс-мажорів не відбувається», – додав аналітик.
Сезонний фактор
Мова про те, що коли аграрії починають посівну компанію, зазвичай активізується продаж валюти. Виробникам агропродукції потрібні кошти у гривні. Про додатковий попит на гривню серед аграріїв кажуть практично усі експерти. Зазвичай це відбувається на фоні збільшення валютної виручки завдяки хорошій динаміці з експорту зернових.
Однак цей фактор буде залежати від продовження дії «зернової угоди», яка є основним каналом експорту української агропродукції. Україна уже звернулася до Туреччини та ООН з пропозицією продовжити дію угоди на рік.
Наразі через “зерновий коридор” щомісяця експортується до трьох мільйонів тон зернової продукції. Не виключено, що ці обсяги збільшаться до шести-восьми мільйонів тон.
А чи буде традиційний ажіотаж на гривневі кошти з боку аграріїв, достеменно невідомо. Посівні площі сильно звузились через окупацію та бойові дії, кажуть аналітики аграрного сектору. Агробізнес зменшує посіви ще й через те, що посівні площі засмічені ворожими мінами. Відтак проблеми у аграріїв можуть негативно вплинути на зміцнення гривні.
Тож чого очікувати від курсу долара у найближчій перспективі? Банкір Юрій Крохмаль вважає, що навесні 2023-го курс долара продовжить падіння. Натомість гривня буде надалі зміцнюватися.
“Зміцнення гривні на початку року відбувається завдяки позитивним економічним новинам. А саме про те, що Україна цього року може розраховувати на достатню фінансову підтримку світової спільноти. Також “впевненості” гривні додали запевнення НБУ, що найближчим часом режим фіксованого курсу залишиться без змін”, – наголосив експерт.
Економічний експерт Олександр Охріменко вважає, що для української валюти, нарешті, з’явилися обнадійливі новини. На його переконання, зміцненню гривні сприятимуть гарні новини з фронту та боротьба Нацбанку із валютними спекулянтами.
Вікторія Чирва