28 лютого 2023 року. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль дав інтерв’ю виданню Forbes.uа, в якому конкретизував кроки Кабміну по відновленню країни, вдосконаленню податкової сфери та діяльності митниці.
Прем’єр розповів, що для відновлення країни потрібні чималі кошти. Тут без зовнішньої допомоги не обійтись. Минулого року, наголосив пан Шмигаль, вдалося залучити понад $31 млрд зовнішніх грантів та кредитів – 38% та 62% відповідно.
«Уже анонсована макрофінансова допомога від Європейського Союзу на $18 млрд. До вересня маємо отримати $10 млрд від Сполучених Штатів. Маємо домовленості про виділення протягом п’ятьох років $7,5 млрд від Норвегії. Та цього року очікуємо $1,5 млрд від Канади. Також є домовленості про менші суми з іншими країнами», – підкреслив прем’єр.
Аби закрити дефіцит бюджету, потрібно ще близько $5 млрд. Їх уряд планує отримати від МВФ. Перемовини щодо такої підтримки уже розпочалися.
«Якщо підсумувати, то наразі в нас є понад 150 млрд грн. Це сума, яку український ринок може освоїти для відновлення житла та критичної інфраструктури» – підсумував очільник уряду.
Про конкретні проекти швидкого відновлення
Розповів, які проекти пріоритетні у межах програми швидкого відновлення, та скільки конкретно коштів потребує кожен пункт.
На відновлення енергетичної генерації та енергомереж необхідно $5,8 млрд, розмінування територій – $0,4 млрд, відбудову пошкодженого житла– $3,2 млрд, відбудову критичної інфраструктури – $5,7 млрд.
Розповів прем’єр і про те, чого уряд очікує від «фінансового Рамштайну».
Зустріч «фінансового Рамштайну» на високому політичному рівні пройде на початку квітня у Вашингтоні під час весняних зборів МВФ та Світового банку. Денис Шмигаль окреслив п’ять аспектів довготермінової співпраці. Це – фінансування дефіциту бюджету, програма швидкої відбудови, або Rapid Recovery план, велика відбудова, іншими словами «план Маршалла для України», конфіскація заморожених російських активів та страхування воєнних ризиків.
Про оподаткування бізнесу в умовах воєнного стану
Денис Шмигаль чесно зізнався, що знає про запит бізнесу на податкову реформу. Та чи готовий уряд до послаблення податкового тиску зараз або після завершення війни?
«Абсолютно всі податки, які бізнес платить до державного бюджету, зараз ідуть на фінансування сил безпеки та оборони.
В січні цього року бізнес та громадяни сплатили трохи більше 60 млрд грн до бюджету, а на нашу безпеку та армію ми витратили 100 млрд грн. Тому поки йде активна фаза війни, податкових змін, щонайменше революційних, не буде»,- пообіцяв прем’єр.
Разом з тим поділився планами щодо співпраці з МВФ: після закінчення війни почнеться спільна робота над податковою реформою. Її концепція неодмінно увійде до плану післявоєнної відбудови України.
Про плани реформування української митниці
Навіть під час війни уряд розпочав зміни для повноцінної й ефективної роботи митниці. Підписаний економічний безвіз із країнами ЄС дозволив зняти всі мита та бар’єри для торгівлі. Наразі, ділиться прем’єр-міністр, ведуться активні перемовини щодо його продовження аж до середини 2024 року.
Однак сам економічний безвіз усіх проблем не вирішить. Нам, каже очільник уряду, потрібна прозора система, яка унеможливить корупцію. Для цього пропонує шість конкретних кроків. Перший – запровадження спільних пунктів пропуску та спільної бази даних із країнами ЄС. «Коли в базах даних буде однакова інформація, корупція з точки зору контрабанди зменшиться на 98%», – запевнив прем’єр.
Другий крок, на думку глави уряду, – діджиталізація всіх процесів та впровадження електронної черги.
Третій крок – ротації на митниці кожні три місяці.
Четвертий крок – збільшити кількість пунктів пропуску. Чим більше пунктів пропуску, тим менше навантаження, менше черг, менша корупція. «Ми над цим уже активно працюємо, – розповідає Денис Шмигаль. – Вперше за 24 роки Україна відкрила два нових пункти пропуску з Румунією».
Наступний крок – ризикоорієнтований підхід. Що це означає? Прем’єр пояснює: «Наприклад, якщо їдуть автомобілі великої міжнародної продуктової компанії зі списку S&P500, співробітники митниці чітко розуміють, що вони везуть, наприклад харчові продукти, а не щось заборонене. Такі фури мають проїжджати митницю по «зеленому коридору». А «білий бус» із заржавілими порогами, несиметричними колесами, перевантажений на один бік – потрапляє до «червоного коридору».
І ще треба усунути одну причину, яка сповільнює рух на всіх пунктах пропуску – замінити усю несправну апаратуру. Для цього встановити справні сканери на всіх без винятку пунктах. Прем’єр поділився інформацією, що вже є домовленість з партнерами з Польщі про купівлю перших 13 сканерів.
Про реформування українських міністерств
Уряд планує провести скорочення державного апарату і підвищити якість чиновників. Цього року заплановано знизити видатки на утримання державного апарату щонайменше на 30%. Частково ці скорочення вже відображені в бюджеті на 2023 рік.
«Ідеальна модель Кабміну – 15–16 потужних міністерств та 5–6 потужних віцепремʼєрів. Це все комплексна реформа, над якою ми працюємо цього року. Зараз іде аналіз роботи міністерств. Немає сенсу в кожному міністерстві тримати бухгалтерію або підрозділи, що готують проєкти постанов. Це можна робити в секретаріаті, який буде відповідати за бюрократичні завдання», – зазначив Денис Шмигаль.
За його словами, підприємства, які перебувають на балансі міністерств, будуть передані до Фонду державного майна. Відповідно, у міністерств залишиться основна робота – формувати державну політику. А для цього їм потрібні невеликі команди з якісних аналітиків та помічників.
Вікторія Чирва
Photo by Brett Jordan on Unsplash