Пишний розповів про роботу Нацбанку

Головний акцент очільник НБУ зробив на тому, що Національний банк України виконав умови Моніторингової програми Міжнародного валютного фонду.

Важливість і своєчасність моніторингової програми у тому, що вона містить стратегічні сигнали і для України, і для міжнародної спільноти.

«По-перше, Україна, навіть попри війну, прагне продовжувати курс реформ і спроможна забезпечувати макрофінансову стабільність. Ми готові брати на себе зобов’язання і виконувати їх, аби, з одного боку, отримати підтримку МВФ і донорської коаліції, з іншого – посилити стійкість країни», – пояснює голова Нацбанку.

Окрім цього, МВФ після об’єктивних висновків однозначно поділиться цією оцінкою із зовнішнім колом партнерів, як доказ того, що Україна послідовна у своїх прагненнях. Це має спрацювати на подальшу фінансову підтримку.

Про зобов’язання України

Україна взяла на себе зобов’язання в межах моніторингової програми, насамперед, виконання структурних маяків і цілей. Конкретно: п’ять маяків, дві кількісні та дві індикативні цілі. Вкладаються вони у п’ять розділів.

• Перший – податково-бюджетна політика, зокрема збільшення податкових надходжень, концепція реформування соціальної сфери, контроль видатків тощо.
• Другий – фінансування бюджету. І тут ключове завдання – уникнення прямого фінансування бюджету з боку НБУ. Щоб цього не сталося, Україні слід активізувати внутрішній борговий ринок і залучити достатньо амбітні, але абсолютно реальні обсяги міжнародної допомоги.
• Третій – грошово-кредитна та курсова політики. У цьому сенсі політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на забезпечення курсової і цінової стабільності. Задля цього банк вживає заходів для покращення монетарної трансмісії та збереження міжнародних резервів на достатньо високому рівні.
• Четвертий – збереження стійкості фінансової системи. Цей блок передбачає розробку технічного завдання для здійснення діагностичного обстеження банків.
• І п’ятий блок, доволі традиційний – корпоративне управління, прозорість та антикорупційна політика. До слова, НБУ послідовно підтримує реформу корпоративного управління, і цей пріоритет і надалі залишатиметься у фокусі уваги.

Вже незабаром розпочнеться робота з місією МВФ для проведення першого перегляду моніторингової програми. У НБУ розраховують не тільки на повне схвалення усього виконаного, а й підготовку нової програми.

Про діалог з урядом

За доволі короткий період вдалося налагодити взаєморозуміння та діалог з урядом. Почалось відновлення системної взаємодії з Мінфіном. За словами Андрія Пишного, головне, що уряд діє, Національний банк функціонує, і немає конфронтації з іншими інституціями. Економіка важко, але адаптується. Макроекономічні умови, попри високу невизначеність, піддаються  прогнозуванню, а процеси лишаються контрольованими.

«Зараз я бачу розуміння з боку уряду нашої спільної відповідальності за недопущення прямого фінансування бюджетного дефіциту з боку НБУ у 2023 році. Бачу повагу до мандата НБУ, як і відповідне ставлення з боку Нацбанку до проблем уряду, які потребують рішень», – наголосив голова Національного банку.

Про економічні прогнози

На думку Андрія Пишного, інфляція за підсумками 2023 року сповільниться до 18,7%. Це краще, аніж прогнозувалось у жовтні минулого року. Тоді називали цифру 26,6%. У наступні роки інфляція і далі сповільнюватиметься завдяки зниженню безпекових ризиків, відновленню логістики та збільшенню врожаїв. Національний банк очікує, що вона зменшиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році. Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративна компонента через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкового рівня.

Однією з причин такого інфляційного сповільнення Пишний вважає встановлення облікової ставки на рівні 25%.

«Я бачу, що є розуміння, що завдяки обліковій ставці 25% інфляція щонайменше на 6,4 в. п. нижча, ніж могла б бути. І що 2023 рік буде роком уповільнення інфляції. Разом з курсовою стабільністю і ефективністю монетарних рішень це дозволить перейти до пом’якшення адміністративних обмежень, повернення економіки і політики Нацбанку у звичне, ринкове русло. Це необхідний кисень для бізнесу і повернення до нормальності навіть попри війну. Цього ми прагнемо», – підкреслив голова НБУ.

Про наслідки енергетичної кризи

Дефіцит електроенергії внаслідок енергетичного терору з боку росії поглибив падіння реального ВВП України у 2022 році на 1,3 відсоткового пункту, зокрема у четвертому кварталі 2022 року — на 4 в. п.

У оновлений базовий прогноз на 2023 рік закладено припущення про втрати ВВП унаслідок терористичних атак на рівні 1,9 в. п. При цьому бізнес демонструє унікальну спроможність адаптуватися до цих умов.

«Загалом у 2022 році ми побачили, наскільки наші громадяни, бізнес, фінансові установи можуть адаптуватися до критичних умов і чітко усвідомили наш фактор незламності, – заявив глава НБУ. – Вдалий приклад – наша банківська «мережа незламності» POWER BANKING. Коли ми починали створювати цю мережу, було близько 800 таких відділень. Станом на кінець січня 2023 року їх вже 1932 в 320 населених пунктах. При планових 35% відділень зараз цей показник – 43%. І кожен день ця цифра збільшується. Чергове свідчення унікальної адаптивності нашої фінансової системи і бізнесу».

Вікторія Чирва
Photo by Sam McGhee on Unsplash