Економічна стратегія України: новий формат

Перший віце-прем’єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко пропонує сконцентруватись на чотирьох основних напрямках. Це – адаптація законодавства, імплементація угоди про вільну торгівлю, економічне відновлення України та роль міжнародних фінансових інституцій, інтеграція трудових ринків. Тож поки тривають політичні дискусії щодо переговорів про вступ, Україна розпочинає домашню роботу із системної економічної інтеграції з ЄС.

Чому важлива адаптація національного законодавства до вимог Європейського Союзу? Перш за все тому, що вона спростить ухвалення спільних рішень і в найближчому майбутньому, і на подальшу перспективу. Однозначно сприятиме доступу України на західні ринки.

Відтак, першочерговим завданням є впорядкування «промислового безвізу», або угоду АСАА. Приєднання до цієї угоди— важливий крок до євроінтеграції. Адже перебування чи тісна співпраця в ЄС — це забезпечення вільного руху товарів та єдиного ринку. І дуже складно, якщо в різних країнах чинні національні стандарти якості продукції та її оцінки. Тому, зазначають економічні експерти, перед Україною постає дуже простий вибір: якщо є план стати членом ЄС, приєднання до АСАА має бути обов’язковим.

Угода буде укладена, запевняє міністр економіки. Трохи згодом, адже війна сповільнила швидкість оцінювальних місій. Але процес запущено, і процес невідворотний. Економічні аналітики переконані, що угода АСАА є важливою моделлю щодо багатьох сфер, де Україна має намір інтегруватися до внутрішніх ринків Євросоюзу.

І тут не може бути дрібниць, вважає Юлія Свириденко. Навіть питання роумінгу. «Раніше питання роумінгу не були включені до Угоди про асоціацію. А цього року ця сфера буде “пілотом” щодо повної юридичної інтеграції України у внутрішньо-ЄСівське регулювання послуг роумінгу», – підкреслила міністр економіки.

Наразі між Єврокомісією, регуляторами та операторами існує меморандум щодо роумінгу, дію якого було продовжено на шість місяців. Перед Україною стоїть нове завдання – домогтися перетворення цього тимчасового рішення на постійний правовий механізм, адже він дозволить включити Україну до внутрішнього регулювання ЄС, з усіма належними правами й обов’язками.

За такою логікою Україна намагатиметься інтегруватися в усіх зацікавлених сферах: митниця, безпечність продуктів харчування, енергетика тощо.

Аби нова економічна стратегія спрацювала на користь України, слід імплементувати угоди про вільну торгівлю. Наразі зберегти торгівлю між Україною та ЄС вдається через застосування автономних заходів. Це – скасування практично усіх мит, угоди про автомобільні перевезення, логістичні шляхи солідарності. І це вкрай важливо, адже Євросоюз – головний і найбільший торговельний партнер України. За підсумками минулого року його частка перевищила 55 % у торговельному обороті.

Амбітні плани й на рік нинішній. Щоб підвищити ефективність торгівлі, вже узгоджено Пріоритетний план заходів, спрямованих на посилення імплементацію угоди про вільну торгівлю. А в кінцевому підсумку – на інтеграцію України у внутрішній ринок ЄС. Практично в усіх придатних для цього сферах.

Юлія Свириденко не приховує головного прагнення України – інтегруватися у внутрішній ринок Європейського Союзу, не чекаючи офіційного вступу до Європейського Союзу. Компаніям з ЄС та України слід зарані адаптуватись до умов існування єдиного ринку, аби бодай якась несподіванка не загальмувала торговельний процес.

Нова економічна стратегія передбачає економічне відновлення України, через що змушена акцентувати увагу на ролі міжнародних фінансових інституцій. Адже останні, без усякого перебільшення, є ключовими учасниками, які допомагають запустити процес економічного й інфраструктурного відновлення України, понівеченої повномасштабним вторгненням російських окупантів.

Безперечно, що активізувати процес має приватний капітал. Наразі домінуючим питанням для приватного бізнесу з країн ЄС було й залишатиметься надалі страхування воєнних ризиків діяльності в Україні. Відтак досить актуальною постає проблема, наскільки ЄС і держави-члени Європейського Союзу спроможні заохочувати національні інституції – страхувальників воєнних ризиків, аби ті збільшували пропозиції своїх послуг для інвестицій в Україну.

У новій економічній стратегій чимало місця відведено інтеграції трудових ринків. І це принаймні зрозуміло. Адже повномасштабна війна рф проти України призвела до потужного потоку біженців на терени Євросоюзу. Переважна частина вимушених переселенців – люди працездатного віку, які здатні самі заробляти на прожиття себе і своїх дітей. І аж ніяк не бажали бути утриманцями на територіях, що стали для них прихистком.

Механізми тимчасового захисту дозволили багатьом українцям знайти легальну роботу в державах-членах ЄС. Своєю чергою активність українців у пошуку роботи допомагає країнам зі структурною нестачею робочої сили (Німеччина, Чехія, Польща) долати виклики для своєї економіки. Хоча, звісно, українці воліють якомога швидше повернутись на батьківщину та прикладати зусилля для відновлення, відродження власної країни.

Однак абсолютно очевидним є те, що досвід трудової міграції під час повномасштабної війни піде на користь і ЄС, і України. Власне, цей процес уже пішов. Він зветься трохи незвично – повне взаємне забезпечення свободи руху робочої сили, а значить, інтеграції ринку праці.

Навіть побіжне ознайомлення з основними напрямками нової економічної стратегії, переконують, що Україна, як ніколи раніше, має дуже амбітні цілі. І для їхнього звершення готова й здатна докласти зусиль. І це теж буде часточка у загальну перемогу над ворогом.

Вікторія Чирва
Photo by Mark Fletcher-Brown on Unsplash