25 січня 2023 року. Через війну близько половини українських переробників деревини перестали працювати. Відтак, зменшення кількості учасників ринку ще більше знижує попит. І це відчутно вдарило по галузі. Через неможливість нормального функціонування деревообробного сектору іноземні партнери знаходили інших постачальників, через що Україна вже втратила велику частку експорту пиломатеріалів. Як відновити попит на деревину в майбутньому? І на зовнішньому, і на внутрішньому ринках.
Стосовно зовнішнього ринку, то тут позначились реалії воєнного часу. Найперше – недоступність морських перевезень, а значить – подорожчання логістичних послуг. Єдиний ринок, куди можна експортувати деревину – країни ЄС. Але там зовсім інші вимоги до товарів, які туди потрапляють. В українських експортерів поки що немає повного розуміння важливості всіх вимог.
Наразі ситуація на внутрішньому ринку вкрай нестабільна. Від початку повномасштабного вторгнення росії більш ніж половина деревообробних підприємств закрили свої виробничі цехи. Якщо комусь і вдалося провести релокацію бізнесу, то частка таких підприємств на статистику не дуже впливає.
Загалом через воєнне вторгнення рф попит на пиломатеріали та вироби з них на внутрішньому ринку знизився майже на 50%. На таку ситуацію вплинуло суттєве зниження кількості населення, окупацію значної території держави, зниження платоспроможності населення і переорієнтування його коштів на першочергові потреби та волонтерську діяльність, збільшення цін на вироби через зростання собівартості їх виробництва. Відтак деревообробні підприємства, орієнтовані на внутрішній ринок, зіштовхнулися з проблемою збуту, а значить – зниження попиту на деревину. Додалась ще й енергетична криза. Відключення електроенергії стали аж надто болючою перепоною в роботі тих нечисельних виробництв, які продовжують працювати.
Ще одна проблема, що дестабілізувала деревообробну галузь, – зупинка виробництва через мобілізацію та волонтерську діяльність. Переважна більшість фахівців галузі – чоловіки, які підпадають під критерії мобілізації. Зазвичай вони не стали чекати повісток, а добровільно вступили до лав ЗСУ, підрозділів територіальної оборони, або ставали волонтерами. Та в цьому випадку альтернативи не залишалось: боронити державу чи відновлювати деревообробну галузь?
Існує думка, що через просідання ринку треба продавати продукцію за демпінговими цінами. Однак працювати «в мінус» означатиме повну руйнацію галузі. Експорт з України до країн ЄС у багатьох випадках вже втратив рентабельність. Деякий час українських переробників рятували ще доволі високі ціни на європейському ринку. Але під кінець року ситуація на міжнародних ринках значно погіршилась.
Найбільші споживачі пиломатеріалів, такі як Китай та Сполучені Штати, знизили обсяги виробництва будматеріалів. Стрімке зниження попиту вплинуло на обсяги продукції, виставленої на продаж. У кінці минулого року вдалося реалізувати приблизно 40 % деревини.
Аби виправити становище, експерти пропонують чітко визначити ринки, які є для експортерів пріоритетними. На міждержавному рівні узгодити ефективний логістичний маршрут, який би, з одного боку – мінімізував витрати постачальників, а з іншого – дозволяв лісоматеріалам з України конкурувати на міжнародних ринках.
Аналітики деревообробної галузі закликають владу скасувати мораторій на експорт необробленої деревини хоча б на період воєнного стану. Це буде стимулювати відновлення ринку, зменшить профіцит деревини хвойних порід, знизить збитки галузі та забезпечить надходження валюти, якої дуже потребує економіка.
Опоненти такого кроку застерігають від можливих наслідків. Відкриття експорту може підвищити не лише попит на ресурс, а й ціну на нього. Зростання вартості зажене українських виробників у глухий кут. Щоб цього не сталося, варто застосувати принцип розподілу ресурсу. Як приклад – відкрити експорт тих партій деревини, які не реалізовані на біржових торгах на внутрішньому ринку. Відслідковувати попит вітчизняних деревообробників і не пропустити ситуацію, коли він знижується, або взагалі відсутній.
Таким чином лісозаготівельна галузь передусім задовольнить попит внутрішніх деревообробників, а решту ресурсу зможе експортувати і забезпечувати надходження валюти. У той же час кругляк за сприяння біржових торгів буде продаватися з максимальною ефективністю для лісозаготівельників і держави. Ресурс неодмінно має продаватися на зрозумілих та ефективних конкурентних електронних торгах, наголошують фахівці. Особливо необроблена деревина.
Адже це – чи не єдиний український товар, експорт якого заборонений. Мораторій ще від 2015 року накладено через високі контрабандні ризики, що ведуть до втрати державного бюджету. Чи можливо утримати баланс сучасної деревообробної галузі та експорту? Експерти дають ствердну відповідь і радять пильніше придивитися до країн Євросоюзу з потужним ринком деревини, де в першу чергу враховується попит на продукцію на внутрішньому ринку.
Вікторія Чирва
Photo by Marcel Eberle on Unsplash