9 грудня 2022 року. Триває юридичне переслідування двох українських високопосадовців – колишнього голови Нацбанку Кирила Шевченка та мера Чернігова Владислава Атрошенка. Обидва чиновники свого часу мали конфлікт з Офісом президента, тому в їхньому переслідуванні вбачають політичну складову.
Отже, днями Вищий антикорупційний суд заочно арештував ексголову НБУ Кирила Шевченка – без права застави. Нагадаємо, Шевченка підозрюють у розкраданні чималих грошових коштів під час його роботи керівником державного «Укргазбанку». Незабаром після його звільнення з посади очільника Нацбанку йому оголосили підозру, і, оскільки Шевченко перебував за кордоном, оголосили у міжнародний розшук.
Кирило Шевченко вже відреагував на заочний арешт: він вважає це політичним переслідуванням, зазначає, що суд відмовив в усіх клопотаннях, які заявляла сторона захисту і має намір подавати апеляцію.
«До останньої хвилини сподівався, що суд надасть мені можливість взяти участь у засіданні в форматі відеозв’язку. Однак моє клопотання, попри наявну технічну можливість та очевидну доцільність, вчергове було відхилено. Ніхто не став, і вочевидь від початку не збирався, слухати іншу сторону. Прийняте рішення – безстрокове тримання під вартою без права внесення застави – є винятковою і найсуворішою мірою з усіх можливих. В чому сенс? Маю відповідь – політичне переслідування», – написав Шевченко на своїй сторінці у Facebook.
Раніше у пресі писали, що й відставка голови НБУ була політично вмотивованою: він втратив посаду не через професійну непридатність або зауваження щодо виконання обов’язків, а через різне бачення політики регулятора, особливо, під час війни.
Так, в Офісі президента вважали прийнятною емісію гривні для покриття дефіциту бюджету, а Кирило Шевченко публічно вказував на хибність такої стратегії та наполягав на збереженні незалежності Національного банку. Є підозри, непоступливість ексголови НБУ і стала причиною його звільнення та подальшого переслідування.
Ще один чиновник, який нещодавно втратив посаду через політичні мотиви – мер Чернігова Владислав Атрошенко. Нещодавно Яворівський суд Львівщини виніс рішення про відсторонення Атрошенка з посади мера. Суд керувався рішенням НАЗК від 15 вересня, в якому мера Чернігова звинувачують у перевищенні службових повноважень.
Йдеться про події липня 2022 року: Атрощенко планував відвідати Конференцію з питань відновлення України у швейцарському Лугано, але йому не дозволили перетнути державний кордон. Тоді він попросив свого водія перевезти автомобіль Tesla Model X, яка належить його дружині, за кордон. На думку НАЗК, Атрошенко використав службові ресурси у приватних цілях і зобов’язаний був повідомити про це НАЗК.
Яворівський суд, який розглядав справу за місцем скоєння правопорушення, постановив, що у діях мера Чернігова присутній конфлікт інтересів. Чиновника визнали винним в адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 та 2 статті 172—7 КУпАП. За судовим рішення, Владислав Атрошенко має сплатити 6 800 гривень і протягом року не має права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Реакція від мера Чернігова надійшла доволі скоро.
«Я розумію, пане Президенте, що вашим підлеглим з вікна нового “Порше” важко розгледіти закон, тяжко зрозуміти людей, мешканців напівзруйнованого Чернігова та усвідомити головну річ: в країні йде війна. Займіться вже громадами, щоб вас нарешті побачили люди, а ви їх проблеми. Для тих, для кого сигнал не зрозумілий, знайдуться інші шляхи, як допомогти громадам і містам. Без вас», – написав Атрошенко.
Говорячи про «Порше», мер Чернігова натякнув на схожий скандал, в якому був замішаний заступник голови Офісу президента Кирила Тимошенка. Саме на цьому дорогому авто вартістю понад 100 тисяч доларів журналісти помітили чиновника, офіційна зарплата, за даними 2021 року, складала близько 30 тисяч гривень на місяць. Крім того, Тимошенко засвітився у ще одному «автомобільному» скандалі: він використовував для власного користування автомобілі, які компанія General Motors передала Україні для військових потреб.
На думку експертів, в обох випадках – як з Шевченком, так і Атрошенком, – політична складова присутня. Але якщо у першому випадку колишнього голову НБУ, який фізично перебуває за межами України, просто хочуть дискредитувати і позбавити можливості в разі повернення до країни мати вплив на фінансово-банківську систему, то у випадку з мером Чернігова ситуація складніша.
Він є членом партії «Удар» Віталія Кличка, з яким, як відомо, у Офісу президента теж напружені стосунки, про що свідчить кейс «пунктів незламності». Тому спроби притягти Владислава Атрошенка до відповідальності можуть мати на меті схилити його до політичних домовленостей під час майбутніх парламентських та президентських виборів.
Вікторія Чирва