6 грудня 2022 року. Народні депутати планують скасувати податкові пільги, які під час воєнного стану були запроваджені для бізнесу. Щоправда, цей процес не буде різким: парламентарі обіцяють перехідний період, упродовж якого підприємці встигнуть підготуватися.
Отже, йдеться про скасування пільгової системи оподаткування, за якою підприємці могли сплачувати 2% від доходу замість 5%, які були до війни. Ця ставка у 2% заміняє податок на прибуток (18%) та податок на додану вартість (20%).
Як зазначив голова фінансово-податкового комітету Данило Гетманцев, через ці пільги бюджет кожного місяця недоотримує близько 5 млрд грн. Тому, швидше за все, після консультацій з уряду в середині 2023 року повернуть 5%-у ставку.
Як з’ясували журналісти видання «Економічна правда», податкові пільги не відіграли тієї ролі, задля якої впроваджувалися. Так, для низькорентабельного бізнесу така система невигідна. Адже якщо на загальній системі оподаткування компанія має рентабельність 10%, тобто доходи перевищують витрати на 10%, то сума податку на прибуток, яку вона сплатить до бюджету за ставкою 18%, становитиме 1,8% від її доходів. А от якщо рентабельність бізнесу вища, наприклад, 20%, то й співвідношення податку на прибуток до отриманих доходів буде вищим – 3,6%.
Крім того, депутати, коли вводили пільгове оподаткування, прописали норму, що сплачувати 2% потрібно навіть в тому разі, якщо компанія працює в збиток. Відповідно, збитковому бізнесу це також невигідно – такі компанії залишилися на загальній системі, сплачуючи ПДВ і податку на прибуток.
Виходить, що спрощена система оподаткування найбільш вигідна для великого і прибуткового бізнесу, в тому числі, грального. Адже вони попри війну щомісяця економлять на податках сотні мільйонів гривень. Тому депутати вирішили, що пільги, які вони планували запровадити як допомога саме малому та середньому бізнесу, не працюють – ними користуються ті, для кого вони не були призначені.
Те, що далеко не всі компанії оцінили податкові спрощення, підтверджує статистика: за даними Державної податкової служби, до листопада 2022 року на пільговий режим перейшли 50,8 тис компаній – лише 3,6% від загальної кількості юридичних осіб в Україні. За квітень-жовтень вони сплатили до бюджету понад 4,6 млрд грн податку.
Є ще одна серйозна причина для скасування пільг – реакція міжнародних партнерів. Представники МВФ нагадують українським партнерам, що у межах співпраці з фондом Україна взяла на себе зобов’язання не лише повернути рівень оподаткування, який був до війни, але й не впроваджувати нових пільг та спрощень, які б зменшували податкову базу. Іншими словами, міжнародні партнери можуть поставити справедливе питання: чому Україна, яка щомісяця потребує мільярдних сум покриття бюджетного дефіциту, не докладає жодних зусиль, щоб самій зібрати частину потрібної суми, перекладаючи це на плечі донорів.
Вже відомо, за якими етапами відбуватиметься скасування. Спочатку пільги буде скасовано для грального бізнесу – відповідний законопроект був ухвалений Верховною Радою у першому читанні, і є вірогідність, що до кінця 2022 року буде прийнятий у цілому. Для решти компаній та ФОПів пільги скасовуватимуть поступово, щоб підприємства встигли підготуватися.
За словами Данила Гетманцева, уряд не має іншого виходу, ніж скасувати довоєнні пільги. Окрім очевидного різкого скорочення бюджетних коштів є ще одна проблема: пільгове оподаткування для всіх спотворює конкурентне середовище. Адже однаковий відсоток оподаткування запроваджується як для бізнесу, для якого це критично важливо, так і для того, який може обійтися без пільг та спрощень.
Нагадаємо, після введення воєнного стану держава запровадила цілу низку пільг для бізнесу. Зокрема, скасувала мита та ПДВ на імпорт, скасувала податкові перевірки, прибрала акцизи та знизила ПДВ на пальне. Фізичним особам-підприємцям дозволили не платити єдиний соціальний внесок, а ФОПів І та ІІ груп звільнили від сплати єдиного податку.
Однак згодом виявилося, що не всі благі наміри обернулися користю для бізнесу та держави. Наприклад, скасування оподаткування імпорту дало значні преференції закордонним товарам і призвели до скорочення валютних резервів держави. Це стало однією з головних причин, чому курс гривні до долара влітку стрибнув до 36,6.
Крім того, відмовилися і від мораторію на податкові перевірки: на початку травня їх частково відновили. Як і пільги для пального – акцизи на паливо повернули, хоча знижений ПДВ так і залишився. Фактично з усіх довоєнних податків залишилася тільки спрощена система оподаткування. Схоже, прийшов час відмовитися і від неї.
Вікторія Чирваa