15 листопада 2022 року. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у жовтні збільшилася на 33,6%. Як повідомляє НБУ, це майже на 3% більше, ніж станом на 1 вересня. Фінансисти прогнозують поглиблення цієї тенденції, що може призвести до кризи на банківсько-фінансовому ринку.
За даними Нацбанку, обсяг непрацюючих кредитів у вересні зріс на 30,4 млрд грн, у третьому кварталі – на 59,6 млрд грн. За липень – вересень частка непрацюючих кредитів у портфелі збільшилася на 3,9 в. п.
Регулятор називає війну головною причиною такого збільшення. Люди втратили доходи, активи та заставне майно. Таке різке погіршення платоспроможності позичальників призвело до зростання втрат від кредитного ризику та зумовлюють подальше зростання частки NPL.
“Істотні втрати від погіршення якості кредитів знижуватимуть капітал банків. Національний банк оцінює щонайменше у понад 20% потенційні втрати вартості кредитного портфеля. Підвищені кредитні ризики відображені в резервах банків. Національний банк разом із банками працює над збереженням стійкості банківської системи та після визнання і коректного відображення банками втрат надасть фінустановам достатньо часу для відновлення капіталу”,- підкреслюють у НБУ.
Українська банківська система переживає подібну кризу не вперше: у 2017 році у нашій країні був рекордний рівень непрацюючих кредитів – 58%. Згодом частка NPL почала скорочувати, досягнувши приблизно 27% станом на довоєнний рівень. З війною ж знову почалося зростання.
Фахівці вважають цей тренд закономірним, адже якщо економічна активність населення через війну зменшилася на 30-40%, то саме таким може бути обсяг проблемних кредитів. Вони прогнозують, що цей показник може перевищити рівень 2017 року і дійти до рекордних 60%.
На даний момент, згідно з інформацією з найбільших українських банків, 80-90% клієнтів продовжують обслуговувати свої кредити. Для підстраховки банкам дозволили проводити реструктуризації боргів, що допоможе позичальникам легше пережити непростий період та після його закінчення відновити обслуговування кредитів.
Щоправда, не всі позичальники погоджуються на таку реструктуризацію. Причиною є висока ставка, яку пропонують банки – близько 23% річних.
Згідно з даними forbes.ua, найбільше споживчих кредитів до війни видавали два державних банки: ПриватБанк та Ощадбанк, а також ПУМБ Ріната Ахметова, Універсал Банк (monobank) та Таскомбанк Сергія Тігіпка та А-Банк Григорія та Ігоря Суркісів.
Ощадбанк на початку 2022-го мав NPL на рівні 33%, зараз показник збільшився до 42%. В Альфа-банку, який може бути невдовзі націоналізований, також близько третини кредитного портфелю банку є проблемною.
Вже зараз очевидно, що фінустанови будуть шукати порятунку – ті більші у власних акціонерів, а ті, які не можуть дозволити собі цього – у держави. Наразі в експертному середовищі обговорюється кілька ймовірних варіантів. Перший – банки залучають державний капіталу у якості субординованого боргу, другий – створюється так званий BadBank, в якому будуть зосереджені проблемні кредити.
Щоправда, в НБУ не в захваті від ідеї фінансової підтримки банків, державою, адже що перший, що другий варіант передбачають акумулювання значних коштів та залучення співробітників.
Єдиний механізм підтримки банків, який виглядає найбільш імовірно – націоналізація, яку було нещодавно узаконено. Відповідний закон № 8069 був підписаний президентом – його дія поширюється на 14 системних українських банків, в тому числі – Альфа-Банк.
Але навіть у цьому законі не прописано механізму порятунку проблемного банку за рахунок держави. Тому фахівці прогнозують кілька варіантів розвитку подій. Швидше за все, поки триває війна, банки не стануть карати за порушення нормативів та лімітів, а також – несвоєчасне подання звітності. А от після закінчення військових дій Нацбанк проведе загальну переоцінку впливу війни на банківську систему, запустить перевірки по всіх банках та переоцінить кожен кредитний портфель. Цілком може трапитися, що в результаті цієї перевірки якість кредитних портфелів ще більше погіршиться. І, якщо власники фінустанов не зможуть врятувати свої структури, їх почнуть закривати. За даними фахівців, може йтися про ліквідацію 10-15 невеликих банків.
Вікторія Чирва