10 листопада 2022 року. Український уряд готується до реорганізації – очікується скорочення міністерств та кількість співробітників державного апарату. У владі стверджують, що це робиться вимушено: оскільки війна триває, країні потрібен «уряд воєнного часу».
Цікаво, що наразі реформа обговорюється лише на рівні чуток. Джерела в офісі президента повідомили журналістів, що 8 листопада в ОПУ відбулася нарада за участю перших осіб держави. Під час зустрічі обговорювався новий формат Кабінету міністрів. Раніше у ЗМІ з’являлася інформація, що з 20 міністерств, які існують зараз, може залишитися 14. Частину з них об’єднають, частину – ліквідують.
Це не перша така реорганізація уряду за каденції президента Володимира Зеленського. Свого часу велику оптимізацію пережило кілька міністерств: їх спершу об’єднали, а потім знову роз’єднали. Так, Міністерство розвитку економіки та торгівлі поєднали з Мінагрополітики та перетворили на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а Мінприроди та Міненергетики – на Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища. Проте минуло чотири місяці, і їх знову роз’єднали у різні відомства.
Наразі готується чергове «велике злиття». Зокрема, ще під час звільнення Олексія Чернишова з посади міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства з посади задля призначення на посаду голови НАК «Нафтогаз» подейкували, що це міністерство об’єднають з Мінінфраструктури. Щоправда, після звільнення Чернишова його крісло обійняв його перший заступник Василь Лозинський.
- Але процес злиття двох міністерств в єдине – Міністерство розвитку громад, інфраструктури, територій і реінтеграції – все одно обговорюється – якщо це станеться, об’єднане міністерство, швидше за все, очолить нинішній міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Він взагалі розглядається як один з імовірних кандидатів на заміну Денису Шмигалю. В разі, якщо він стане на чолі об’єднаного міністерства, йому буде надано статус віце-прем’єр-міністра. А з цієї посади «стрибнути» у прем’єрське крісло легше.
- Крім того, планується об’єднання Міністерств економіки, аграрної політики, та стратегічних галузей економіки в єдине відомство – Міністерство інновацій та економічного розвитку.
- Злиття очікує і Міненергетики та Мінекології: попередня назва новоствореного міністерства – Міненергетики, сталого розвитку та природних ресурсів.
- Міністерства освіти, молоді та спорту і культури об’єднають у Міністерство розвитку людського капіталу.
- Планується ліквідація міністерства у справах ветеранів (або влиття його у Мінсоцполітики), а функції деяких відомств буде розширено. Наприклад, Міністерство соціальної політики може стати Міністерством добробуту та розвитку продуктивних сил. Міністерство закордонних справ – Міністерством закордонних справ та євроінтеграції.
Крім об’єднання, реформа Кабінету міністрів передбачає значне скорочення державних службовців. Зараз їх 237 тисяч, а згідно з оптимізацією має залишитися 64 тисячі. Передбачається, що кількість працівників міністерств зменшать шляхом централізації функцій підтримки їхньої роботи в одній установі – Центрі уряду. Цей орган повинен замінити Секретаріат Кабміну. До його функцій входитиме ведення бухгалтерії, управління персоналом та фінансами, юридичне забезпечення, ІТ-сектор, безпека та адміністративно-господарська діяльність у всіх міністерствах.
Також реформою пропонується зменшити працівників Пенсійного фонду, Податкової служби, Державної служби статистики. Кількість працівників у цих відомствах має зменшитися з 58 тисяч до 43 тисяч, кількість працівників у їхніх центральних апаратах – з 13 тисяч до 4,3 тис осіб, у територіальних – з 80 тис. осіб до 40 тисячі осіб.
Отже, Кабмін очікує велика кадрова чистка. Втім, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов стверджує, що під скорочення насамперед потраплять ті держслужбовці, які перебувають за кордоном, взяли відпустку за власний рахунок або перебувають на тимчасово окупованих територіях і не можуть виконувати службових обов’язків. Таке скорочення держапарату, на думку ініціаторів, дозволить щорічно економити 12 млрд грн. Ці кошти підуть на потреби оборони держави. Провести реформу, якщо нічого не завадить, планують до кінця 2022 року.
Вікторія Чирва