Кошти на війну будуть потрібні до кінця року- очільник Мінфіну

3 листопада 2022 року. Міністр фінансів Сергій Марченко дав інтерв’ю виданню lb.ua, в якому розповів, чому перед фінальним голосуванням у парламенті було збільшено військовий бюджет, стосунки з Нацбанком та перспективи щодо обслуговування зовнішнього боргу.

Державний кошторис на наступний рік готовий до фінального голосування у Верховній Раді – днями уряд вніс певні зміни, збільшивши видатки на фінансування на оборону. Крім того, дефіцит бюджету щомісяця закладено на рівні $3-4 мільярдів. За словами Сергія Марченка, вкрай важливо не вийти за цей показник, особливо у першому кварталі, коли традиційно низькі доходи.

Міністр не приховує, що Україна розраховує на міжнародну підтримку.

«Ми маємо можливості забезпечити надходження зовнішньої допомоги. Ті сигнали, які ми отримали від Сполучених Штатів Америки, ЄС, свідчать, що вони не залишать нас на самоті. Нам важливо зрозуміти, яким чином і хто буде в змозі підтримати нас фінансово. Усі розуміють наші потреби, є довіра, це дуже важливо. Не буду говорити, хто і як, бо це мають зробити ті, хто хоче або може нас підтримати. Але сподіваємося ми, знову ж таки, на Сполучені Штати, Європейський Союз. Є і конструктивний діалог з МВФ», – зазначив Сергій Марченко.

Про війну у 2023 році

Макропрогноз українського уряду базується на тому, що війна росії проти України триватиме упродовж щонайменше 6 місяців наступного року, а то й весь рік. Тому державі потрібні кошти для продовження воєнної кампанії на весь рік.

«Буде ситуація краща – зможемо спрямувати кошти на, скажімо, відновлення. Якщо ж нам потрібно буде воювати рік, то ми маємо це враховувати і закладати відповідний фінансовий ресурс на рік», – заявив міністр фінансів.

При цьому, за словами Сергія Марченка, під час підготовки проекту державного бюджету до другого читання Мінекономіки переглянуло свій прогноз на 2023 рік у більш консервативний бік – показник реального зростання ВВП було скориговано з 4,6% до 3,2%.

Про співпрацю з міжнародними донорами

За словами Сергія Марченка, ключове завдання для України – отримати повноцінну програму фінансування МВФ і почати працювати.

«Для початку це буде моніторингова програма, а далі ми зробимо все можливе, аби швидко виконати рекомендації і перейти до повноцінної програми. Це те, над чим зараз працюємо», – зазначив міністр.

За словами урядовця, затримка із розглядом державного бюджету була пов’язана саме з роботою місії Міжнародного валютного фонду.

При цьому на питання, чи не звучало від фонду натяків на те, що пора закінчувати війну і погоджуватися на умови від росії, міністр відповів, що всі розуміють, що українці мають шанс перемогти агресора, і готові в цьому допомагати зброєю, фінансами та санкціями.

Про повернення українців

Мільйони українців перебувають в інших країнах понад півроку і набули статусу податкових резидентів. Відповідно, в Україні вони сплачувати податків не будуть. За словами Сергія Марченка, до масованих ракетних обстрілів він би сказав, що уряд має усі можливості для повернення українських громадян, але зараз ситуація змінилася.

«Тому бажано створити такі безпекові умови, за яких громадяни України з дітьми знову поверталися б додому і платили податки в Україні. Це те, що стратегічно має робити держава Україна. Але ми не розраховуємо на те, що більша частина з тих громадян, які виїхали, повернеться найближчим часом. Бо для них це рішення в першу чергу безпекове. Хоча тільки буде достатньо умов безпечності, вони повернуться», – зазначив міністр фінансів.

Про співпрацю з НБУ

Мінфін домовився з Нацбанком, що кожного місяця країна має гривневий емісійний ліміт, в межах якого може функціонувати. Сергій Марченко бачить можливість до кінця року спокійно дофінансувати все необхідне, пріоритетні видатки без необхідності включення друкарського станка, особливо, якщо щомісяця надходитимуть кошти від міжнародних партнерів надходитимуть у розмірах, необхідних для покриття дефіциту бюджету. А на наступний рік Мінфін взагалі не планує вдаватися до емісійного фінансування, хоча й залишає таку опцію.

Про зовнішні борги

Зовнішні кредитори України розуміють, що проблема боргів зумовлена двома складовими: війна і необхідність фінансувати державу, тому це вимушені борги. І йдуть назустріч.

«Ми відстрочили зовнішні платежі на два роки і не будемо платити за комерційними боргами і за боргами перед країнами. Тобто в нас зовнішній борг сам по собі вже не є проблемним на найближчі два роки. Далі ми дивимося на середньострокову перспективу. Що нас чекає після війни, яке боргове навантаження буде? Наскільки це складно буде профінансувати? Думаю, що це буде проблематично і через два роки в нас також виникне питання фінансування виплат», – зазначив міністр.

Втім, за словами Сергія Марченка, після війни може виникнути проблема боргового тягаря і можливості обслуговувати та погашати боргові зобов’язання. І тоді треба буде думати, як їх перекредитувати. Міністр фінансів сповнений оптимізму: на його думку, увага до України всього світу, післявоєнні можливості та перспективи дають країні надію ефективно розібратися з усіма зовнішніми запозиченнями.

Вікторія Чирва
Photo by Lee Soo hyun on Unsplash

Facebook
Twitter
LinkedIn