17 серпня 2022 року. Мінфін розробляє законопроект про введення 10% податку на купівлю іноземної валюти для імпортерів. За задумом урядовців, це призведе до збільшення бюджетних надходжень та зменшення вимивання золотовалютних резервів. У Нацбанку вітають таку ініціативу, а от бізнес, на чиї плечі лягає додатковий тягар, – категорично проти.
Згідно із проектом, податок на валюту платитимуть усі імпортери під час розрахунків за товари. Кожного разу, коли імпортер купуватиме валюту для оплати придбаних товарів чи послуг, то з кожної такої операції йому доведеться додатково платити до бюджету 10%. Податковими агентами виступатимуть банки, які адмініструватимуть новий податок.
В уряді зазначається, що нововведення не зачіпатиме звичайних споживачів. Але при цьому все одно позначиться на їхньому добробуті, адже додатковий податок неминуче призведе до здорожчання імпорту, а значить – зростуть ціни на пальне, сировину та комплектуючі.
Розрахунок ініціаторів новації такий: це дасть додаткові джерела для наповнення бюджету, а також збалансує валютний ринок та зменшить темпи спалювання резервів. Адже на даний момент витрати валюти набагато перевищують її надходження. Різницю повинен компенсувати Національний банк, використовуючи золотовалютні резерви, які тануть на очах. Станом на 1 серпня вони становили 22,4 млрд дол. За останній місяць вони зменшилися на 2%, а з початку року – на 28% або 8,65 млрд дол.
Крім того, за задумом ініціаторів, додатковий податок повинен стимулювати українців купувати менше імпортної продукції. Це призведе до скорочення темпу відпливу капіталу з країни, зменшить тиск на золотовалютні резерви та стабілізує курс.
У Національному банку позитивно оцінюють економічний ефект від запровадження нового податку на імпорт – за оцінками голови НБУ Кирила Шевченка, це може принести до бюджету 15-18 млрд грн щомісяця.
“Швидке відновлення імпорту, у тому числі непріоритетних товарів в умовах війни, виснажує резерви. Інший аспект – додатковий збір поліпшить ситуацію з дефіцитом бюджету. Це зменшить потребу в емісії, що потрапляє на валютний ринок і так само тисне на резерви. Вичерпання резервів загрожуватиме неконтрольованими процесами, що призведе до суттєвого подорожчання імпорту та матиме руйнівні наслідки для українських виробників”, – заявив Шевченко в інтерв’ю «Forbes-Україна».
Він свідомий того, що весь тягар ляже на імпортерів, проте зазначив, що в умовах війни важко усім.
Бізнес прогнозовано не у захваті від новації уряду. За словами першого віцепрезидента Торгово-промислової палати, члена Української ради бізнесу Михайла Непрана, влада обрала не найкращий варіант для наповнення бюджету та скорочення процесу знекровлення золотовалютних резервів.
«Незважаючи на воєнний стан, продовження бойових дій, бізнес за минулі майже пів року багато в чому адаптуватися до нових вкрай важких реалій. Введення додаткового збору на купівлю іноземної валюти імпортерами в розмірі 10% призведе до порушення крихкої рівноваги та матиме низку негативних наслідків для бізнесу у найближчій перспективі», – зазначає Непран.
На його думку, основні негативні наслідки будуть такими: збільшення собівартості вітчизняної продукції, зростання споживчих цін в Україні, зменшення обсягів реалізації продукції, звільнення «зайвого» персоналу, зниження глобальної конкурентоспроможності експортерів, зменшення обігових коштів у імпортерів, що може призвести до масового банкрутства підприємств тощо. Ці негативні наслідки можуть перекреслити весь позитивний ефект, на який розраховують в уряді і Нацбанку.
На думку Михайла Непрана, можна реалізувати компромісний варіант, за яким додатковий збір на купівлю іноземної валюти стягується лише з тих компаній, які імпортують товари аналогічні тим, що виробляють вітчизняні підприємства. Проте це локальний захід, який лише частково зніме проблему. Потрібно розробляти План повоєнного відновлення економіки, в якому врахувати як інтереси держави, так і бізнесу.
Вікторія Чирва