19 серпня 2022 року. В українських супермаркетах пройшли акції з бойкотування товарів міжнародних компаній, які залишилися працювати на російському ринку. Активісти наклеюють на них наліпки «Спонсори російського тероризму» і закликають українців позбавити ці компанії прибутку, ігноруючи їхню продукцію.
На думку активістів, компанії, які продовжують працювати у росії, фінансують вбивство українців податками до російського бюджету. Серед них – Greenfield, Lay’s, Twix, KitKat, 7UP, Агуша, Rexona, Doritos, Dove тощо.
За нещодавніми даними Київської школи економіки (KSE), 46 міжнародних компаній повністю завершили вихід з російського ринку. Сумарно вони мали 192,6 тис людей персоналу, $18,9 млрд річного доходу та $7,7 млрд капіталу.
Є кількасот компаній, які наразі тільки оголосили про повне припинення роботи в Росії, працювало 140,8 тис людей. Загальних річний дохід таких компаній в РФ складав $34,2 млрд, капітал — $18,7 млрд.
Частина компаній заявили про призупинення своєї діяльності на російському ринку – сукупно вони мають 160,2 тис людей персоналу, річний дохід у розмірі $63,6 млрд і $32,9 млрд капіталу.
«Якщо з початку російського вторгнення в Україну відсоток компаній, які згортають операції в РФ, різко зростав до середини березня, то протягом останнього місяця співвідношення тих, хто йде чи залишається, практично не змінюється, хоча ми все ще бачимо періодичне зростання частки тих компаній, які залишаються на ринку рф.
Тим не менше, близько половини (48,2%) компаній вже заявили про вихід з ринку рф, але 30,1% все ще залишаються присутніми в країні і лише 1,9% здійснили повний вихід», – говориться у повідомленні KSE.
Якщо брати конкретні сфери, то найбільше з російського ринку пішло компаній, які виробляють товари повсякденного попиту (FMCG). Серед них – виробники харчових продуктів, напоїв, алкогольних напоїв та тютюну, косметики та упаковки, а також – одягу. Зокрема ринок залишили Arla Foods, Nutreco, Sodexo, Raisio, Hortex, Primo Water, Fazer, Paulig, Tchibo, Imperial Brands, LPP, Marks & Spencer та Brav.
А от компанії зі сфери важкої промисловості не квапляться полишати російський ринок – їм це зробити важче. Але саме їхній вихід найбільше впливає на економіку агресора.
Крім того, не поспішають вийти з російського ринку кілька крупних французьких бренди – зокрема, Auchan і Leroy Merlin. Час від часу біля цих магазинів, зокрема, на Західній Україні, організовуються акції протесту, але вони не носять масового характеру.
За словами члена Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро Антона Микитюка, з кожної 1 000 доларів податків, сплачених компаніями, що працюють в рф, 280 доларів йдуть на підтримку російської армії та її здатності продовжувати війну. Він переконаний, що всі іноземні компанії зобов’язані припинити свою діяльність на російському ринку, щоб зберегти ділову репутацію та не стати співучасниками війни проти України, наповнюючи російський військовий бюджет.
Повноцінний вихід з російського ринку, на думку Микитюка, повинен включати публічне засудження дій росії, закриття всіх офісів на території російської федерації, швидкий та прозорий продаж усіх своїх активів; припинення укладання нових контрактів, припинення поставок та технічного обслуговування за чинними контрактами, заборону на продаж свого обладнання на території росії, а також здійснення юридичних дій для унеможливлення ввезення сірого імпорту до росії.
Для того, аби стимулювати компанії-колаборонти швидше вийти з російського ринку, українські законодавці планували ввести законодавчі обмеження. Так, до розгляду готувався законопроект №7232, який передбачав 50% збільшення податків для компаній, які продовжують бізнес в росії. Зокрема, йшлося про податок на прибуток, екологічний податок, а також ренту та податки на майно. Крім того, документ містив обмеження для таких брендів користуватися особливим податковим режимом «Дія.City» та послугами «інвестнянь».
Проте згодом народні депутати вирішили відмовитися від таких заходів. На думку парламентарів з провладної «Слуги народу», він може більше зашкодити українській економіці, ніж компаніям-колаборантам. Наразі депутати дійшли думки, що в разі прийняття закону у нинішній редакції у програші залишаться українські споживачі, а компанії, проти яких спрямовані заходи, все одно з російського ринку не підуть.
Так, на думку старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, підвищення податків в Україні навряд чи стимулюватиме міжнародні корпорації вийти з російського ринку, бо для більшості з них продажі у країні агресорі у кілька разів перевищують показники українського ринку.
Економіст наводить цифри: у 2020 році 113 магазинів у рф принесли французькій Leroy Merlin виторг у $4,8 млрд, аналогічний показник шести українських магазинів – $75 млн. У 2021 році бізнес у росії приніс німецькій Metro виручку в €2,4 млрд, близько 10% загального річного результату групи. Виручка компанії в Україні у 2020-му – еквівалент €619 млн. Іншими словами, в разі прийняття закону він вплинув би на фінансові результати дочірніх компаній міжнародних корпорацій в Україні, але на самих корпораціях майже не позначився.
Тому наразі депутати намагаються домовитися з партнерами в інших країнах, щоб вони також здійснили заходи тиску на компанії, що залишилися на російському ринку. Чим більше держав ухвалять законопроекти, що ускладнюють життя брендам-колаборантам, тим більша вірогідність, що вони приймуть рішення перестати фінансувати вбивства українців.
Вікторія Чирва