5 серпня 2022 року. Національний банк посилив вимоги щодо етичної поведінки колекторів. Попри ухвалення закону щодо діяльності таких компаній у липні минулого року, вони продовжують застосовувати занадто жорсткі методи до своїх боржників. Що неприпустимо, особливо – під час війни.
У Нацбанку стверджують, що їм продовжують надходити скарги на фінансові установи та колекторські компанії, чиї методи вибивання боргів відрізняються від цивілізованих. Регулятор веде реєстр колекторських компаній, наразі у ньому є 53 компанії. У зв’язку з численними скаргами було введено обмеження щодо їхніх дій.
Зокрема, вводиться заборона отримувати згоду споживача на обробку даних його телефонного довідника та журналу дзвінків для врегулювання заборгованості. Крім того, споживачі або інші особи мають право фіксувати своє спілкування з колекторською установою та передати інформацію далі до Національного банку – її використають під час перевірки дотримання вимог щодо етичної поведінки.
Якщо споживач надає персональні дані третіх осіб, зокрема близьких людей, це не означає, що вони автоматично дають згоду на взаємодію з ними – такий дозвіл треті особи повинні надати самостійно.
Також уточнено норми щодо особистих зустрічей зі споживачем чи іншими особами. Вони мають відбуватися добровільно після отримання окремої згоди на проведення кожної такої зустрічі. Приходити на роботу до боржника колекторам заборонено.
Під заборону потрапили й інші некоректні практики, які були виявлені Національним банком у процесі розгляду звернень громадян. Наприклад, постановою регулятора колекторам забороняється під час взаємодії з боржником використовувати грубий або підвищений тон розмови, нецензурну лайку та лексику, а також – розголошувати особисті подробиці позичальника, які не мають відношення до предмету їхньої взаємодії.
Це вже не вперше, коли діяльність колекторських компаній намагаються поставити у рамки. Закон, який регулює діяльність колекторських компаній, був ухвалений ще у липні минулого року. Але з настанням війни довелося скорегувати їхні дії. Така необхідність виникла через некоректну поведінку деяких фінансових установ. Попри те, що більшість банків встановили кредитні канікули для своїх клієнтів на час воєнного стану, деякі мікрофінансові організації відверто ігнорували рекомендації НБУ та продовжували вибивати борги з клієнтів за допомогою звичних методів.
Найбільш розповсюджені методи – нарахування боржнику величезної пені, погрози, в тому числі, фізичною розправою, а також – надання особистих даних клієнтів та членів їхніх родин третім особам, які теж займалися погрозами та шантажем.
Найгірше, що ці методи застосовувалися і до тих позичальників, які не мали змоги продовжувати обслуговування кредитів через те, що пішли до лав ЗСУ або територіальної оборони.
Тому у квітні був прийнятий закон №1349-ІХ, який посилює захист боржників від шантажу з боку таких компаній. Згідно з ним, призупинити обслуговування боргу дозволяється військовослужбовцям, бійцям тероборони, волонтерам та внутрішньо переміщеним особам. Для того, щоб мати правові підстави не сплачувати кредит, їм потрібно вислати повідомлення до компанії-кредитора електронною поштою.
“Держава зобов’язана забезпечити соціальний захист громадян України, які захищають суверенітет і територіальну цілісність стану, а також членів їхніх сімей і їхнє найближче оточення. Це дозволить їм зосередитися на якісному виконанні військових обов’язків і бойових завдань”, — йдеться в пояснювальній записці до документа.
А нещодавно був ухвалений ще один законопроект – № 7114, згідно з яким на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення колектори не мають права стягувати прострочені борги з українських військових.
Він розширює перелік тих, на кого розповсюджуються кредитні канікули.
Це, зокрема:
- військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів спецпризначення, утворених згідно із законами України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спецзв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу в Україні;
- військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю через захворювання, пов’язане з проходженням військової служби чи після звільнення їх зі служби, але яке пов’язане з проходженням військової служби;
- члени родин військових, які загинули, померли, пропали безвісти;
- особи, які перебувають у полоні, осіб, з якими нема зв’язку, осіб, зниклих безвісти.
Вікторія Чирва