Приватизація повинна тривати

20 липня 2022 року. Україна мала серйозні плани щодо приватизації збиткових державних об’єктів, проте через війну цей процес було зупинено. В результаті державні активи занепадають, втрачають у ціні і не просто не приносять доходу державі, але й накопичують борги. В уряді вирішили продовжували приватизацію – для цього було розроблено спеціальний законопроект, який профільний комітет рекомендував до другого читання.

У Фонді державного майна розраховують на швидке ухвалення цього законопроекту. За словами в.о. глави Фонду Ольги Батової, він дозволить перевести велику приватизацію на аукціони “Прозорро” без зайвих посередників, прискорить малу приватизацію та усуне низку проблемних питань, зокрема, гарантії розрахунків покупців або продаж об’єктів з арештами.

За її словами, велика приватизація у попередньому вигляді, показала неефективність радників. На думку Батової, вони занадто довго готують об’єкти до приватизації, дублюють операції з потенційними покупцями, зокрема щодо аудиту, а також створюють потенційні корупційні ризики. Адже немає жодних гарантій, що такий радник не буде заохочений одним із учасників аукціону.

«Законопроєктом пропонується, що Фонд робитиме віртуальну папку (кімнату даних) з усією інформацією про підприємство: всі чинні договори, судові справи, фінансову звітність – повністю викладаємо і даємо кожному потенційному покупцю три місяці, щоб він самостійно зробив аудит», – пояснила в.о. голови ФДМУ.

Ольга Батова назвала об’єкти державного майна, які готуються до великої приватизації. Серед них – «Центренерго», Одеський припортовий завод та Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК).

Основний акцент уряд робить на об’єкти малої приватизації, і даний законопроект спрощує чимало процедур. Наприклад, вводить онлайн підпис протоколу аукціону, скорочує увесь процес з моменту оголошення аукціону і до підписання договору до двох місяців, надає можливість в окремих випадках обходитися без АМКУ, скасовує вимогу про публікацію у профільній газеті «Відомості приватизації».

Ще одна важлива зміна – оплата за об’єкт має здійснюватися після проведення аукціону та підписання протоколу, але до підписання договору. Адже у процесі приватизації були непоодинокі випадки, коли переможці тендерів відмовлялися платити за куплений актив.

На думку глави фракції «Слуга Народу» Олени Шуляк, приватизація – один з тих кроків, яких підприємці чекають від влади. На її думку, бізнес має незадоволені потреби, а держава – можливості їх задовольнити.

«У держвласності вдосталь не залученого майна, яке б підійшло для розміщення магазинів, офісів, кав’ярень та інших об’єктів малого й середнього бізнесу. Є чимало малоефективних держактивів, які б могли послужити для створення нових виробничих майданчиків або складів. Наприклад – спиртзаводи чи комбінати хлібопродуктів», – зазначила Олена Шуляк.

На її думку, зберігання та переробка на спиртзаводах частини урожаю зерна, яке неможливо реалізувати через блокаду росії, було б розумним рішенням в нинішніх умовах. Адже спирт зараз дуже затребуваний для технічних та хімічних потреб. Не менш затребуваними є і хлібопродукти, які могли б виготовлятися на державних комбінатах, що зараз простоюють.

Окремий пункт законопроекту, що заслуговує уваги – заарештовані об’єкти, які Фонд держмайна не може продати. Згідно із законом, право власності перереєстровується на того, хто виграв аукціон, але арешти зберігаються до тієї пори, доки новий власник не погасить заборгованості.

«У переліку на приватизацію на сьогоднішній день таких трохи більше 115 підприємств. Це ті, щодо яких вже ухвалено рішення про приватизацію, і вони готові до приватизації, але ми не можемо їх продати, тому що вони в арештах. Загалом в управлінні таких об’єктів набагато більше», – заявила Ольга Батова.

Найближчим часом законопроект буде розглянутий у парламенті. Ніхто не має сумнівів, що приватизація потрібна як бізнесу, так і країни. Тому слово – за народними депутатами, які повинні якнайшвидше дати приватизації «зелене світло».

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn