13 липня 2022 року. Україна може зіштовхнутися з величезним дефіцитом флоат-скла, яке застосовується у сучасних склопакетах. До війни 75% цієї продукції надходило з росії та білорусі. Тепер, коли ринки ворожих країн недоступні, Україна мусить шукати альтернативу. Адже з урахуванням необхідності масштабної відбудови знадобляться тисячі тонн цього прозорого матеріалу.
У 2021 році Україна імпортувала майже 340 000 тонн термічно полірованого скла для виробництва вікон на $150 млн. З них з росії 150 тис. тонн скла, або приблизно 43%, з Білорусі 100 тис. тонн (31%), 40 тис. тонн з Польщі та Туреччини, приблизно 12%, 17 тис. тонн з Болгарії – 5%, 12 тис. тонн з Азербайджану – 3,5%, незначну решту – з Румунії, Ірану та Оману.
Ба більше: на початку 2022 року Україна збільшила імпорт російського та білоруського скла на 50% у порівнянні з 2021 роком – за перші місяці року з росії було завезено скла на 273 млн грн. На чверть зріс і білоруський імпорт – у січні-лютому з РБ було завезено скла на 200 млн грн.
Тепер, після численних пошкоджень та руйнувань тисяч будинків по всій Україні через війну, за кілька місяців з’явилася потреба у річному імпорті скла. Адже, за даними Міністерства розвитку громад і територій, за чотири місяці війни в Україні було зруйновано або пошкоджено 116 тис житлових будинків, десятки торгових центрів, підприємств, офісів та іншої нерухомості.
Але де його брати? Власного виробництва в Україні немає. Ті скляні заводи, які працюють в країні, виробляють переважно склотару, а цей матеріал не підходить для сучасних вікон. Адже для склопакетів потрібне високоякісне термополіроване скло – рівне, міцне та ідеально прозоре. Воно виготовляється методом лиття у ванні з розплавленим чавуном.
Таке скло в Україні виробляв лише лисичанський завод “Пролетарій”. У 2014 році внаслідок авіаудару він був серйозно пошкоджений, і вже за рік зупинився через великі борги за газ. Тепер прозорий дефіцит імпортують з країн ЄС (Польща, Болгарія), Туреччини та Азербайджану.
Рятує те, що наразі немає ажіотажного попиту, адже наразі вистачає складських запасів. Плюс далеко не всі українці, чиє житло зруйноване і потребує заміни вікон, роблять це зараз. Ті, чиї домівки знаходяться у містах неподалік лінії фронту, точно не поспішатимуть вставляти нові вікна. Тому, за даними профільної асоціації, попри величезну потребу, зараз попит на скло зменшився на 50%. А от ближче до осені такий дефіцит може з’явитися.
За словами виконавчого директора Асоціації учасників ринку вікон та фасадів Олексія Бубнова, зараз в Україні майже 100 скляних заводів, 80% з яких відновили роботу. Є проблеми з 10% тих, які розташовані у зоні бойових дій або окупованих територіях. Але більшість заводів розташовані або у західних областях, або на Київщині. Вони можуть виготовити всі компоненти для віконного профіля, окрім скла.
Залишається відкритим питання, чому, попри те, що в Україні є значні запаси сировини для виготовлення скла найвищої якості, ми не виробляємо його. Майже весь видобуток йшов на експорт до росії та білорусі, а потім звідти – імпортувалося дороге скло. Спеціалісти вважають, що цьому є кілька пояснень. По-перше, необхідно вкладати великі обсяги початкових інвестицій для створення нових заводів або модернізації існуючий. По-друге, українська економіка, починаючи з 2008 року, перебуває у зоні періодичної турбулентності, і ця нестабільність не сприяє розвитку скляного ринку.
У 2019 році всерйоз обговорювали відкриття першого в Україні заводу із виробництва флоат-скла у Бородянці Київської області. Проектом мала опікуватися компанія «Агромат» у партнерстві з американською інжиніринговою фірмою. Передбачалося, що підприємство зможе виготовляти до 600 тонн скла на добу, чим не лише задовольнить внутрішній ринок, але й зможе експортувати листове скло високої якості, але меншої вартості.
Втім, планам не судилося здійснитися: спочатку через коронавірус, потім – через війну. Тепер спеціалісти бачать вихід у тому, що компанії з виробництва скла, які мали потужності у росії і вийшли з російського ринку, можуть переключитися на Україну. Так, спочатку найбільший у світі японський виробник скла Asahi Glass Co закрив завод у росії, а потім американський виробник Guardian Industries, оголосив про “вихід з російських активів”.
Олексій Бубнов стверджує, що ці тенденції збільшують шанси на появу сучасного склозаводу в Україні – для цього вже навіть є інвестор, готовий взятися за справу одразу після закінчення воєнних дій. Проте наразі питання залишається відкритим.
Чи зможуть зарубіжні фірми з виробництва флоат-скла задовольнити підвищений попит в Україні? І якщо так, наскільки зросте вартість прозорого дефіциту?
Вікторія Чирва