1 липня 2022 року. Ринок нерухомості в Україні хоча й повільно, але відновлюється – у червні фахівці констатували помітне пожвавлення, хоча темп будівництва далекий від довоєнного рівня. Проявляються і нові вимоги та тренди, які, швидше за все, серйозно вплинуть на усю галузь будівництва житла.
Як вже писав eDialog, ситуація на ринку нерухомості має чітку географічну прив’язку: у тих регіонах, які перебували під окупацією або де йдуть активні бойові дії зараз, ринок стоїть. У більш безпечних західних регіонах та у Києві – будівництво нового житла відновлюється. Щоправда, девелопери мусять враховувати пріоритети покупців і завойовувати їхню довіру. Як показує практика, до тих забудовників, які поновили будівництво, не чекаючи закінчення війни, довіра завжди вища.
Ось основні тренди ринку української нерухомості, які проявилися останнім часом.
- Найбільший попит – на готове житло .
Люди найбільше цікавляться тими будинками, які майже готові до здачі. Найбільше їх цікавить, чи можна буде в’їхати до нового помешкання до настання холодів. У свою чергу, і девелопери у першу чергу беруться за об’єкти з найвищим ступенем готовності.
- Паркінги та комірки в ролі бомбосховищ .
Фахівці відзначають ще один цікавий тренд – потенційні клієнти цікавляться паркінгами та підземними комірками. Адже їх у випадку ракетного удару можна використати як бомбосховище. Девелопери відзначають, що раніше попит на подібні приміщення теж був, але люди цікавилися такими речами у кінці будівництва. А зараз – питають про це із самого початку.
- 3. Нема кому працювати.
Забудовники скаржаться на брак робочої сили. За їхніми оцінками, від 10 до 30% працівників наразі мобілізовані та служать у лавах ЗСУ або добровольчих формувань. У зв’язку з цим у деяких компаніях змогли відновити будівництво лише на тих об’єктах, які перебувають у найвищій стадії готовності.
- 4. Важко дістати матеріали.
Через війну та морську блокаду в усіх сферах економіки та виробництва порушені логістичні ланцюги, і будівельний ринок – не виняток. Це спричинило дефіцит матеріалів і зростання цін на них. Деякі з них – як, наприклад, скло і цемент, – експортувалися з росії та білорусі, отже, поки не буде знайдено інших постачальників, в Україні буде брак гіпсокартону, скляних та залізобетонних конструкцій. Девелопери нарікають, що вони добирають залишки матеріалів, які є в них на складах, адже нових поставок немає.
- Собівартість росте, ціни – ні.
За оцінками забудовників, собівартість будівництва зросла на 10-30%, в залежності від матеріалів, які використовуються. Проте піднімати ціни для інвесторів девелопери не планують – кажуть, що розуміють, як тяжко зараз більшості співвітчизників, чия платоспроможність падає. Принаймні, на об’єктах високого ступеню готовності. А от ті, які лише починають будуватися, можуть подорожчати. Крім того, клієнтам поки що варто забути про знижки, які раніше щедро пропонували компанії-забудовники.
- Схід та Південь переїжджає до Києва.
Столичні забудовники відзначають той факт, що зараз з’явився попит на нові помешкання людей з небезпечних регіонів – Донбасу, Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя та Одеси. Причому йдеться саме про купівлю житла, а не оренду.
- Найдешевше житло – у постраждалих регіонах.
У регіонах, які постраждали від нападу ворогів, але вже звільнені від окупантів, зберігається так звана «акційна пропозиція», коли ціни на житло у 1,5 рази дешевші за ринкові. І справа не лише в тому, що такі міста мають пошкоджену інфраструктуру. Просто у людей залишаються негативні асоціаціях навіть після деокупації міст, і вони бояться, що жахіття може повторитися.
Основні гравці ринку кажуть, що для перезапуску ринку потрібні певні кроки з боку держави та фінансово-банківського сектору. Так, виходом могло б стати поновлення іпотечного кредитування під привабливі проценти, а згодом – запуск державних програм з відновлення житла для тих, хто втратив його через війну. Для цього, на думку фахівців, повинна бути розроблена прозора схема компенсації житла – як варіант, через впровадження так званих «майнових сертифікатів», погашення яких гарантується державою.
Вікторія Чирва