13 червня 2022 року. Український уряд шукає шляхи експорту зерна, щоб не допустити кризи продовольства в інших країнах. Завдяки допомозі інших країн справа поволі зрушується з мертвої точки.
Росія прицільно б’є по сільськогосподарських об’єктах. Нещодавно був зруйнований другий за величиною зерновий термінал України у Миколаєві. До цього були відомі випадки вивезення тонн українського зерна. А головна проблема – блокада морських портів зі сторони рф, через яку Україна не може вивезти від 22 до 25 млн тонн зерна. При цьому у кремлі фактично шантажують увесь світ, вимагаючи зняти санкції в обмін на розблокування росією українських портів.
Проте ніхто ці пропозиції всерйоз не сприймає. За словами президента Володимира Зеленського, допоки залишається ризик пересування морем і немає жодних гарантій безпеки, про вивезення зерна звичними шляхами нема й мови.
«Ми говорили з посередниками – з Турецькою Республікою, з ООН, з Великою Британією, Канадою, багатьма європейськими державами. Сьогодні обговорюється формат. Я вважаю, що попри те, що там росія пропонує, ми їм не віримо. Ми готові говорити з цивілізованим світом і тому підтримуємо формат, коли буде зроблений безпечний коридор транспорту, морський коридор з кораблів наших партнерів, яким ми зможемо експортувати зерно», — зазначив Зеленський.
Між тим, обсяг експорту українського зерна потроху зростає і наближається до 2 млн тонн на місяць. Про це повідомив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський. Крім того, на сьогоднішній день вже налагоджено два альтернативних шляхи експорту зерна — через Польщу та Румунію. Крім того, ведуться перемовини з країнами Балтії щодо відкриття третього коридору.
«Ці маршрути не ідеальні, тому що вони створюють певні вузькі місця, але тим часом ми робимо все можливе…», — заявив заступник міністра закордонних справ України Дмитро Сенік.
Один з варіантів вирішення проблеми – використання потужностей залізниці. Проте є своя проблема, яка не вирішувалася роками. Пряме залізничне сполучення між Україною та країнами ЄС неможливе через різницю у ширині залізничних коліях. В Україні та Литві досі послуговуються російськими коліями, у Польщі – європейськими, які є вужчими. Тому під час перевезення вантажів залізницею потрібно змінювати транспорт, що уповільнює логістику.
Допомогти в експорті українського зерна в умовах воєнної блокади зголосилися Франція та Німеччина. Так, радник президента Франції Емануеля Макрона заявив, що країна готова долучитися до операції, яка дозволить отримати безпечний доступ до Одеського порту, тобто надасть змогу суднам пройти попри те, що море заміноване. А Німеччина готова виділити кошти для того, щоб швидко доставити зерно залізничним транспортом. Крім того, в німецькому уряду пообіцяли створити фонд для закупівлі нових контейнерів для зерна.
На німецькі ініціативи вже відреагували в українському уряді: за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна була б вдячна Німеччині за допомогу у розблокуванні експорту аграрної продукції та організації мобільних сховищ зерна.
За словами прем’єра, вже зараз можна спрогнозувати брак у жовтні складських приміщень для зберігання врожаю для 10–15 млн тонн.
У Європі розглядаються різні варіанти допомоги Україні та, зрештою, іншим країнам, яким через брак українського зерна загрожує голод. Так, в ЄС розробляється власний план транспортування, який передбачає створення військово-морської коаліції та проведення операції з супроводу кораблів із зерном під час проходу морем повз російські військові судна.
Як відомо, основними імпортерами українського зерна є Китай, Єгипет, Індонезія, Іспанія, Нідерланди, Іран, Пакистан, Лівія та Туніс. І, якщо не доставити до цих країн українське зерно, перед ними постає серйозна небезпека голоду. Майже половина поставок в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН припадає на українське зерно.
Тому в ООН готують угоду, яка передбачатиме вивезення зерна з України через Чорне море, а також доступ харчових продуктів та добрив з рф до світових ринків. На думку представників Організації, це розумний компроміс для того, щоб не допустити виникнення голоду у низці країн, зокрема, Африці.
Вікторія Чирва