Чи отримає Україна статус кандидата в ЄС?

8 червня 2022 року. Через російський напад та консолідацію всього світу Україна має шанс стати членом Євросоюзу швидше, ніж сподівалася. Уже за кілька тижнів може вирішитися доля країни щодо її статусу кандидата в ЄС. Європарламент проголосував за рекомендацію надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. За відповідну резолюцію проголосували на вчорашньому пленарному засіданні в Страсбурзі 438 євродепутатів. 65 – висловилися проти, ще 94 – утрималися.

У червні Єврокомісія планує затвердити висновок щодо заявки України на членство в Європейському союзі. І цей висновок стане ключовим для відповіді на питання, чи отримає держава статус кандидата. Для прийняття рішення потрібна одностайна згода урядів усіх 27 країн-членів Євросоюзу – як міністрів, так і глав держав та урядів. Деякі країни вже заявили, що готові підтримати Україну в її євроінтеграційних прагненнях. Інші чекають на висновок Єврокомісії. Є й такі, хто відверто противиться цьому рішенню.

Дата опублікування висновку ЄК залишається відкритою. Це може бути 15 червня, коли відбудеться тижневе засідання колегії єврокомісарів. Потрібно мати достатньо часу, щоб національні уряди встигли розглянути висновок до саміту ЄС 23-24 червня. Україна дуже розраховує на те, що її доля в ЄС вирішиться саме на цьому саміті. Про це говорить і президент Володимир Зеленський, і чиновники та урядовці, які приїжджають до європейських держав. Проте гарантій того, що це рішення справді ухвалять саме у червні, немає.

Яке рішення може прийняти Єврокомісія? Звісно, не можна відкидати негативної відповіді. Проте більшість єврочиновників вважають, що це нереалістичний варіант, враховуючи умови, в яких опинилася Україна.

Другий варіант – повністю позитивний висновок, як, наприклад, з Ісландією у 2010 році. Тобто, відкрити перемовини про вступ держави про ЄС без жодних додаткових умов. Також розглядається так званий «сербський» варіант: надання статусу кандидата без жодних умов, які у висновках комісії назривають пріоритетами. А пізніше, у предметних перемовинах, висунути певні умови – як це сталося із Сербією у 2011 році, від якої вимагали врегулювати питання з Косово.

Можливий і чорногорський варіант: Єврокомісія може запропонувати надати Україні статус кандидата, визначивши домашнє завдання – пріоритети, в якій країна має досягти успіху. Є ще кілька варіантів, які стосувалися інших країн. Проте велика ймовірність того, що для України буде знайдено окремий, так званий «креативний» варіант. Євросоюзу доведеться вигадувати таке рішення. Адже, з одного боку, Україна героїчно бореться з агресором і боронить не лише свою територію, але й ставить заслон для Європи. З іншого – далеко не всі країни-члени Євросоюзу у захваті від такого майбутнього сусідства.

Експерти розглядають кілька «креативних» варіантів. Найчастіше звучить варіант статусу потенційного кандидата – як Боснія, Герцеговина та Косово. Ще один сценарій запропонував президент Франції Еммануель Макрон – створення певної «європейської політичної спільноти», членом якої може стати і Україна. Свою думку Макрон аргументував тим, для вступу до ЄС країнам-кандидатам можуть знадобитися «кілька десятиліть».

Втім, Україна твердо стоїть на своєму: жодних компромісів або вигаданих форматів. Лише повноцінне членство. «Ми відкидаємо будь-які намагання відшукати нікому не потрібну будь-яку альтернативу або знайти щось іще для України. Для нас потрібно бути такими, як ви. Ми хочемо, щоб Україна отримала статус кандидата», – заявляє президент Володимир Зеленський.

Його думку повторює міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба:

«Нам не потрібні сурогати статусу кандидата на членство, які демонструють «другосортне» ставлення до України та ображають почуття українців».

Чи має Україна союзників у своєму прагненні отримання статусу кандидата в Євросоюзі? Палкими прихильниками цієї ідеї з самого початку публічно виступили президенти Польщі та Словаччини. Їхні голоси хоча й вкрай важливі для України, але їх одних замало. Потрібно вмовити європейських старожилів – особливо, Німеччину, яка не приховує свого скептицизму щодо швидкого прийняття України до Євросоюзу.

Тому до Берліну спочатку поїхав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, днями – міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов. І хоча обидва візити були позитивно висвітлені в українській (та й зрештою в німецькій) пресі, конкретної відповіді, чи готовий Берлін підтримати Україну в її прагненні до членства ЄС, так і не отримали, принаймні від канцлера Олафа Шольца. Раніше він казав, що не існує короткого шляху до ЄС, і будь-які винятки для України будуть образливими для країн Західних Балкан, які давно очікують членства у Євросоюзі.

На думку Шольца, треба шукати інші способи допомоги Україні в короткостроковій перспективі. Такої ж думки дотримується і канцлер Австрії Карл Негаммер, який озвучує сценарій створення «європейської підготовчої зони», в якій Україна має перебувати до того, як наблизиться до стандартів ЄС.

Поки урядовці та чиновники розмірковують, свою підтримку Україні висловлюють прості європейці. Так, за даними опитування, яке проводилося у квітні, 71% громадян Європейського союзу вважають Україну частиною європейської родини, а 66% погоджуються, що вона має вступити до ЄС, коли буде готова.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn