26 травня 2022 року. Загальні втрати української економіки станом на кінець квітня – як прямі збитки, так і недоотримані інвестиції, – оцінюються на рівні $600 млрд. Немає жодних сумнівів, що заплатити за це повинна росія. Питання лише – яким чином?
Один з тих, чий бізнес найбільше постраждав від війни – власник групи SCM Рінат Ахметов. За його словами, внаслідок російської агресії знищено активів групи на 20 млрд доларів. Серед них – «Азовсталь», металургійний комбінат імені Ілліча, Авдіївка Кокс, Луганська ТЕЦ та інші. Довоєнна капіталізація лише Азовсталі та меткомбінату Ілліча складала 10 млрд доларів, плюс на заводах було на мільярд доларів сировини та готової продукції. Ахметов розповів в інтерв’ю італійському телеканалу RAI, він має намір подати позов до росії з вимогою відшкодувати збитки.
Як писав eDialog, Верховна Рада прийняла Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів». Крім того, 12 травня 2022 р. Верховна Рада остаточно ухвалила законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб». Згідно з документом передбачається окремий вид санкцій – стягнення в дохід держави активів, що належать фізичним або юридичним особам, а також активів, якими вони можуть прямо чи опосередковано розпоряджатися. Застосовуватися закон буде до широкої категорії осіб, дії яких суттєво загрожували чи загрожують національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, а також значною мірою сприяли таким діям. Конфісковувати майно можна буде не лише на території України, а й поза її межами.
Експерти з міжнародного права вже почали розглядати варіанти, в який спосіб можна добитися відшкодувань від росії. За словами адвоката, керуючого партнера Arzinger Тімура Бондарєва, за нормами міжнародного права, рф зобов’язана відшкодувати втрати, спричинені агресивною війною. Оскільки росія постійно ігнорує норми міжнародного права, немає підстав вважати, що вона сплачуватиме репарації добровільно, на підставі відповідних угод. Відповідно, доведеться шукати інші механізми.
Тімур Бондарєв розділяє українські та міжнародні інструменти, за якими можна стягнути з рф відшкодування за втрати бізнесу.
Серед внутрішніх інструментів – позови бізнесу проти рф в українських судах. Згідно з рішенням Верховного Суду України від кінця квітня, позови про відшкодування шкоди завданої життю та здоров’ю людини збройною агресією рф можуть розглядатися і українськими судами. Щоправда, незрозуміло, яким чином будуть прийматися рішення щодо відшкодування збитків українському бізнесу шляхом конфіскації російських активів. І взагалі – чи вистачить цих активів, щоб покрити шкоду у повному обсязі.
Другий варіант – відкриття кримінальних проваджень за фактом завдання збитків. Як стверджують в Офісі Генерального прокурора, зібрані за результатами таких кримінальних проваджень докази ляжуть в основу міжнародного процесу й допомагатимуть зібрати необхідну доказову базу для звернення за компенсаціями.
Серед міжнародних інструментів розглядається можливість позову проти рф у Міжнародному суді ООН. Попри те, що рішення МС ООН є обов’язковими, не існує механізму ефективного стягнення суми збитків з винуватця. Ще один варіант, який обговорюється – створити на базі домовленості західних країн новий орган, який візьме на себе адміністрування заморожених російських активів та подальшу передачу їх Україні.
Свої думки щодо російських репарацій має і партнер юридичної групи LCF Сергій Бенедисюк. На його думку, найбільш очевидним джерелом фінансування відшкодувань є заморожені активи російського Центробанку. Згідно з даними Центрального банку росії, станом на 29.04.2022 р. міжнародні резерви рф складали $593,1 млрд. Як відомо, близько 2/3 російських резервів за кордоном були заморожені іноземними державами у відповідь на агресивну політику країни.
Проблема в тому, що на ці кошти розраховує не тільки Україна, але й іноземні компанії, які припинили діяльність в росії, чиє обладнання вона конфіскувала, а також лізингові компанії. Крім того, резерви Центробанку росії користуються суверенним імунітетом, і конфіскація цих активів може потребувати додаткових законодавчих змін в інших країнах. А, відповідно, процес стягнення може затягнутися на невизначений термін.
Ще один варіант, який розглядає юрист – конфіскація активів осіб, які перебувають під санкціями США, ЄС та інших країн. Проте російські бізнесмени, як правило, ховають свої активи у вигляді корпоративних прав в офшорних юрисдикціях – часто під анонімними трастами або записаними на третіх осіб. Тому процес знаходження, ідентифікації та арешту цих активів потребує багато часу. Крім того, арешт таких активів не означає автоматичної конфіскації.
На думку Сергія Бенедисюка, держави, які заморозили російські міжнародні резерви та арештували активи підсанкційних компаній та осіб, повинні передбачити у своєму законодавстві відповідні механізми, які дозволили б конфіскацію активів у таких випадках.
Думка експертів однозначна: попри те, що наразі немає досконалого механізму для стягнення компенсації втрат з рф, і Україна, і весь світ шукають нові механізми для цього. На даний момент найкраще, що може зробити український бізнес – збирати якісні, документально підтверджені докази завданих збитків, які потім можна буде використати як в Україні, так і в інших юрисдикціях з дуже високими стандартами доказування.
«Розмір збитків від війни та кількість потенційних позивачів проти рф постійно зростають, а це означає, що бізнес, який добре зробить «домашню роботу» зі збору доказів, матиме всі конкурентні переваги та шанси отримати рішення на свою користь швидше за конкурентів та приступити до стягнення активів рф, яких може на всіх не вистачити», – резюмував Сергій Бенедисюк.
Вікторія Чирва