24 травня 2022 року. Рішення Нацбанку щодо скасування обмежень на встановлення курсу, за яким банки продають готівкову валюту, викликало неоднозначно реакцію. Частина обурилася цією ініціативою, інша виступила на захист НБУ.
До цього рішення діяли обмеження: при продажі готівкової валюти банки не могли відхилятися на 10% від курсу, офіційно встановленого регулятором. Тепер обмеження знято. Крім того, скасовуються аналогічні обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо ті перебувають за кордоном і розраховуються гривневими картками.
«Зняття обмежень на встановлення курсів, за якими банки продають валюту населенню, поліпшить умови роботи легальних суб’єктів ринку. Це сприятиме посиленню конкуренції, підвищенню ліквідності легального сегмента та зменшенню обсягу нелегальних операцій», – зазначив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
На його думку, це зробить валютний ринок стійкішим та сприятиме зниженню амплітуди курсових коливань у його готівковому сегменті.
Оскільки це рішення викликало обурення, Нацбанк вийшов із додатковим роз’ясненням. Так, за словами представників регулятора, офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим – на рівні 29,25 грн/дол. США. Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а верхня – офіційний курс +1%.
У Нацбанку підкреслили, що більшість операцій на валютному ринку здійснюється в його безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту експортери та імпортери. Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ закриє його продажом валюти зі міжнародних резервів.
А от готівковий сегмент в умовах воєнного стану працює в обмеженому режимі.
«Банки можуть продавати через каси іноземну валюту лише в тому обсязі, в якому до цього купили її в населення. До війни між готівковим та безготівковим сегментами ринку існувало майже вільне перетікання готівкової валюти, плюс населення могло вільно купувати валюту в банків. Наразі валютні обмеження НБУ поставили «завісу» на такі перетікання та на обсяг продажу готівкової валюти банками», – стверджують в НБУ.
Представники регулятора підкреслюють, що на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку та відбувається фінансування «сірого» імпорту, який не належить до критичного, а також переведення заощаджень в іноземну валюту.
«Жоден з цих напрямів не є критичним пріоритетом для підтримки економіки під час війни. Тому Національний банк не витрачає дефіцитні міжнародні резерви для згладжування коливань у цьому сегменті ринку», – резюмується у повідомленні Нацбанку.
Також НБУ з 21 травня дозволив банкам не обмежувати свої курси з продажу готівкової валюти і зняв обмеження на курс, за яким банки списують з карток кошти в гривні для безготівкових розрахунків чи зняття коштів з карток за кордоном. Регулятор це пояснює тим, що в такий спосіб вирівнюються умови для банків порівняно з обмінниками, що сприятиме підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань курсу на ньому.
Гравці ринку критикують рішення НБУ та наполягають на його перегляді. За словами співзасновника Monobank Олега Гороховського, обмеження від НБУ змушують банки встановлювати різні курси валют.
«У нас завжди у застосунку був єдиний курс – для операцій з картами, для обміну всередині застосунку та для ФОП. Тому що це правильно. Наявність різних курсів – це складно. Сьогоднішні обмеження змушують нас зробити різні курси – за операціями у застосунку та операціями ФОП курс не може відрізнятись більше ніж на 1% від курсу НБУ, а за картковими транзакціями та обміном у відділеннях (яких у нас немає) може. Тобто, продавати валюту ФОПам ми не можемо, а купувати у них валюту можна лише за курсом НБУ+1%. ФОПи «щасливі», – зазначив Гороховський.
За його словами, в якості альтернативи вони запропонують своїм клієнтам – фізичним особам-підприємцям – відкрити валютну картку, щоб вони не продавали валюту за неринковим курсом.
Між тим інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що рішення Нацбанку цілком виправдане, адже таким чином регулятор захищає фінансову систему країни.
«Чи правильно під час війни запроваджувати фіксований валютний курс? Так, правильно. І те, як переживала валютна система ці місяці, перші місяці війни, багатьма сприймалося як диво, але це був результат реформ банківської системи та правильна політика у перші дні війни. Що має робити Нацбанк? Утримувати стабільність фінансової системи. У межах цього горезвісного фіксованого курсу. А значить він закручуватиме гайки. Іншого способу просто немає. Роблячи неприємно багатьом, кого це торкнеться», – вважає Фурса.
На його думку, своїми рішеннями Національний банк «закриває вікна», у які раніше лізли спекулянти та через які проходили незаконні схеми. Проблема у тому, що ці вікна також виконували і корисну роль – через них проходили платежі для ІТ-сфери, згладжувалася девальвація соціальних виплат для найменш захищених верств населення тощо. Такі рішення є жорсткими, але неминучими, – вважає експерт.
Вікторія Чирва