19 травня 2022 року. На даний момент, сума зовнішнього боргу України складає 96 млрд доларів. І хоча війна істотно підкосила державний бюджет, Міністерство фінансів вважає, що Україна повинна продовжувати платити за борговими зобов’язаннями.
Наразі державний бюджет обтяжений низкою статей, фінансування яких не знадобилося б, якби не війна. Йдеться про підтримку обороноздатності, забезпечення армії, закупівлю зброї та військового оснащення, виплати військовослужбовцям, соціальні виплати переселенцям, додаткові витрати на підтримку бізнесу тощо. На фоні зростання видатків значно скоротилися доходи. За даними Мінфіну, щомісяця дефіцит бюджету складає 5 млрд доларів. Такі суми можна перекривати лише зовнішніми запозиченнями. Які потім доведеться повертати.
Частина економічних експертів вважає, що в умовах повномасштабної війни Україна не повинна віддавати борги, а повинна розпочати процес реструктуризації. Натомість Мінфін, категорично проти цього.
«Враховуючи графік виплат за зовнішнім боргом, витрати на обслуговування держборгу в найближчий період несуттєві порівняно з потребами фінансування бюджету. Також більш важливою є можливість повноцінного фінансування дефіциту як з офіційних, так і з комерційних джерел», – переконують у міністерстві.
Розмір державного боргу, у тому числі гарантованого, 2,83 трлн грн (96,8 млрд дол). Близько 37% цієї суми – борг перед внутрішніми кредиторами: Нацбанком та комерційними банками. Більша частина держборгу – фінансові зобов’язання перед іноземними кредиторами – комерційними та міжнародними фінансовими організаціями. Близько 11% – це гарантований державою борг, тобто, позики державним українським компаніям, де Україна є поручителем. В разі несплати боргу саме держава – тобто, платники податків – повертатиме його.
За даними Мінфіну, у 2022 році Україна витратила на обслуговування і погашення боргу майже 183 млрд грн, з них 142 млрд грн – на погашення зобов’язань перед внутрішніми кредиторами. Протягом наступних 8 місяців уряд виплатить ще понад 400 млрд грн, з яких 88 млрд грн – зовнішнім кредиторам.
Аналітики розходяться у думках, що треба робити із зовнішнім боргом. Є три основні концепції.
Перша – продовжувати обслуговувати борги, незважаючи на складну фінансово-економічну ситуацію. В цьому випадку доведеться віддавати частину фінансової допомоги від іноземних донорів на погашення боргів та виплати процентів.
Другий підхід – оголосити дефолт, тобто відмовитися від погашення боргу (або принаймні його частини).
Третій сценарій – домовитися з партнерами про реструктуризацію, домігшись відтермінування платежів, зменшення суми або процентної ставки. Цей варіант експерти вважають найкращим, адже, з одного боку, не доведеться левову частку фінансової допомоги віддавати на виплату боргу (адже вона надається на боротьбу з агресором), з іншого – це краще, ніж дефолт, в разі якого ми не скоро зможемо отримувати кредити.
Такий шлях Україна вже проходила. У 2015 році через окупацію Донбасу та анексію Криму держава реструктурувала свої зовнішні зобов’язання, домовившись про списання 20% боргу та відтермінування виплат. Замість списаної суми уряд випустив ВВП-варанти, виплати за якими залежать від темпів економічного зростання і триватимуть аж до 2040 року.
Очевидно, що міжнародні кредитори орієнтуються в ситуації в Україні і розуміють, що держава не готова повною мірою обслуговувати та погашати свої зовнішні борги. При цьому вони розраховують, що державі все ж вдасться здійснити всі зовнішні виплати за євробондами, термін яких спливає у вересні. На сьогоднішній день вартість цих паперів перевищує 60% від номіналу.
Втім, не все так погано. За свідченнями економістів, Україна має достатній запас валютних резервів та отримує великі обсяги підтримки. Крім того, пік цьогорічних виплат за зовнішнім боргом настане восени, тобто, ще є час. Існує ймовірність, що Україна уникне реструктуризації, бо питання боргу допоможуть вирішити західні партнери. 11 травня Конгрес США ухвалив законопроєкт, спрямований на всебічне полегшення боргового тягаря України. Згідно з документом, міністр фінансів США повинен домагатися від представників держави у міжнародних фінансових організаціях, в тому числі, МВФ та Світовому Банку, негайного призупинення платежів з обслуговування боргу Україною та надання фінансової допомоги Києву на пільгових умовах. Крім того, казначействам та статс-секретарям дано доручення забезпечити комплексне полегшення боргів України перед іншими урядами та групами комерційних кредиторів. На думку експертів, підписання документу стане переломним моментом у плані перегляду умов зовнішніх запозичень України і полегшить її борговий тягар.
Вікторія Чирва