Скільки Україна втратила на війні

25 квітня 2022 року. Війна, яка триває вже третій місяць, завдає Україні величезних економічних втрат. За підрахунками KSE Institute, сума прямих збитків української інфраструктури через війну досягла 84,8 млрд доларів, а загальні втрати сягають 600 млрд доларів (400% від ВВП України). А Світовий банк прогнозує зниження ВВП України у 2022-му році на 45%.

«За спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проекті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд», – йдеться у повідомленні.

Ці дані були оприлюднені станом на 18 квітня. А за останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на 4,45 млрд доларів.

Крім того, за час війни знищено або пошкоджено 30% інфраструктури, збитки оцінюються у 100 млрд доларів. За словами міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, понад 300 мостів на національних дорогах були зруйновані або істотно пошкоджені, більше 8 тис. км доріг необхідно відремонтувати або відновити, а десятки залізничних мостів підірвані, зруйновано 10 військових аеродромів, 8 аеропортів та 2 порти.

За його словами, після закінчення війни – за сприятливих умов та необхідної допомоги західних країн – майже всю інфраструктуру можна відновити за два роки.

Як заявив на нещодавній прес-конференції президент Володимир Зеленський, Україна розробила план відновлення регіонів, які постраждали внаслідок війни з Росією і розраховує на допомогу західних держав.

«Одного бюджету України недостатньо, щоб відновити те чи інше місто нашої держави. Я хочу, щоб відновлювали наші партнери. Але тут питання не тільки у фінансах, питання в патронаті того чи іншого міста після війни. Він передбачає не лише фінанси, а й фахівців. Приміром, нас цікавлять фінансисти, архітектори, митці. Велика кількість професій і людей, які приїдуть відновлювати той чи інший регіон, за яким буде закріплена та чи інша держава», — наголосив Зеленський.

Деякі країни навіть взяли шефство над певними регіонами України. Так,

Велика Британія готова взяти патронат над Київською областю, а Швеція — над Миколаївською. Крім того, участь у плані відбудови України погодилися взяти Іспанія та деякі інші держави.

Володимир Зеленський підкреслив, що кожен регіон України буде представляти плани відновлення міст і області в цілому. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що після завершення війни Україні буде потрібно на відновлення країни від 4 до 5 мільярдів доларів на місяць.

А заступник міністра економіки Денис Кудін назвав ще одну цифру – Україна потребує щорічно $70 млрд інвестицій упродовж десятиліття.

В Мінекономіки називають такі етап відбудови держави:

  • Нульова стадія – “Мінімізація збитків”. Йдеться про реалізацію заходів під час війни, спрямованих на максимальне збереження людей та підприємств;
  • Перша стадія відновлення – “Швидка відповідь”. Вона триватиме до шести місяців і буде зосереджена на наданні гуманітарної допомоги та відновленні критичної інфраструктури;
  • Друга стадія відновлення – “Швидке відновлення інфраструктури та економіки”. Триватиме від 3 місяців до 2 років і зосередиться на поверненні державної політики до “нормальної”;
  • Третя стадія відновлення – “Фундамент для довготривалого зростання”. Основою успіху України у довгостроковому періоді тут є залучення іноземного капіталу та технологій, щоб радикально модернізувати країну.

Окрім міжнародної допомоги – від урядів держав, міжнародних корпорацій та простих людей, що підтримують Україну, – у міністерстві економіки та економічному комітеті Верховної Ради також розраховують на репарації з росії та націоналізацію майна російської федерації.

Фахівці-економісти вже пропонують свої варіанти виходу з економічної кризи, яку спричинила війна. Так, Директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко вважає, що сьогодні держава має сфокусуватися на кількох пунктах: потреби армії, продовольча безпека, проблема експорту, переселенці й релокація підприємств та робота фінансового сектора.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn