21 березня 2022 року. 24 день війни росії проти України. Російські солдати обстріляли підприємство «Сумихімпром», що спровокувало чергові розмови про можливу техногенну катастрофу.
Як повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій, внаслідок потрапляння у 50-тонний резервуар з аміаком стався невеликий витік цієї речовини. Але загрози для мешканців міста нібито немає.
Між тим, розмови про можливу техногенну катастрофу в Україні, влаштування якої запланував путін, ведуться мало не з першого дня війни. Так, є підозри вважати, що росіяни готують теракт на Чорнобильській атомній електростанції.
Як передає Головне управління розвідки Міністерства оборони України, путін віддав наказ щодо влаштування техногенної катастрофи, відповідальність за яку російські загарбники спробують перекласти на Україну.
ЧАЕС російські військові захопили ще у перший день війни – 24 лютого. Після цього станцію було відключено від систем моніторингу Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та знеструмлено. Туди під виглядом спеціалістів з атомної енергетики зайшли «білоруські спеціалісти» та російські диверсанти.
Крім того, солдати РФ завдавали ударів по Запорізькій АЕС, яку захопили та взяли під контроль 4 березня, та Харківському фізико-технічному інституту, де знаходиться експериментальний ядерний реактор.
Згідно з даними української розвідки, ворог хоче перекласти відповідальність за можливий витік радіації на українських військових.
«Задля імітації причетності українських військових до аварії на ЧАЕС окупанти намагаються створити фейкові «докази» на підтвердження своєї версії. Зокрема в районі аеропорту Антонов у Гостомелі помічено російські автомобільні рефрижератори, які збирають тіла загиблих українських захисників. Існує імовірність, що їх видаватимуть за вбитих диверсантів в зоні ЧАЕС», – заявили у головному управлінні розвідки міністерства оборони.
По-третє, за словами постачальників, мережі прописують у договорах безліч непотрібних умов, які передбачають додаткові видатки – приховані платежі, ретробонуси, плату за вхід, різноманітні штрафні санкції та повернення товару, які застосовуються занадто часто.
При цьому, за словами заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайла Соколова, у постачальників продовольства немає іншого виходу, як співпрацювати з великими мережами, адже для них критично важливими є обсяги виробництва.
«Наші видатки на виробництво залежать від обсягу виробленої продукції. Чим більший обсяг, тим менші видатки. І якщо бізнесмен різко знижує обсяг продажів, видатки ростуть. Адже, наприклад, опалення або освітлення цеху, сума податків та землю або майно та фонд зарплати не залежать від того, скільки продукції виробляє конкретне підприємство. Це означає, що переробникам, щоб не збанкрутувати і утримати обсяг, іноді доводиться постачати продукти до великих мереж навіть собі у збиток. І заробляти на продукції, яка реалізовується через базари, регіональні магазини або крамниці пішої доступності і таким чином виживати», – розповів Соколов.
На даний момент підприємці ініціюють законодавчі зміни, якими б можна було вирішити цю проблему.
Таким же шляхом пішли й інші країни, які змогли обмежити нечесні торгові практики з боку торгових мереж. Так, чимало європейських держав імплементували Директиву ЄС 2019/633. В ній, зокрема, забороняється відтерміновувати платежі пізніше, ніж на 60 днів, зміни договору в односторонньому порядку, неправомірні вимоги щодо пошкодження чи втрати товару, розкриття комерційної таємниці тощо.
У Франції, наприклад, кожного року відбуваються збори рітейлерів з фермерами, де вони обговорюють ціни на продукцію – нещодавно було прийнято оновлений порядок цих зборів, який передбачає прозорішу процедуру їхнього проведення і дає можливість фермерам отримувати кращу ціну за свою продукцію.
У Німеччині, де 4 найбільші мережі утримують 76% ринку, в результаті впровадження законодавчих змін та регуляторних механізмів мережі не мають права повертати непродані агро- або харчові продукти постачальнику без попередньої оплати. Крім того, постачальники більше не зобов’язані оплачувати складські послуги.
Якщо говорити про Польщу, то там тривалий час були ті ж проблеми, що й в Україні. Польська влада не надто переймалася запобіганням недобросовісним практикам торгівлі, поки це не призвело до масштабних протестів виробників.
Вони протестували проти низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, встановлених посередниками. Основні звинувачення лунали на бік великих супермаркетів, які недоплачували постачальникам, а самі отримували великий прибуток від продажів їхніх продуктів.
Питання стосунків між постачальниками та рітейлом у Польщі до недавнього часу регулював закон, прийнятий у 2017 році. Проте він не містив норм з Директиви ЄС – лише у листопаді минулого року було ухвалено закон, який враховує основні положення директиви. В документі, зокрема, передбачено штрафи у розмірі не більше ніж 3% від обороту попереднього року – як для торгових мереж, так і для виробників.
Українські аграрії також мають намір домогтися виконання своїх вимог. На даний момент до розгляду у Верховній Раді готується законопроєкт про зовнішню торгівлю, який регулюватиме стосунки між виробниками та торговельними мережами.
Виробники продовольства наполягають на тому, щоб у ньому були виправлені усі перекоси, які існують у взаємостосунках між рітейлом та постачальниками, а також – впроваджені значні штрафи для можливого порушення законодавства з боку великих торгових мереж.
Вікторія Чирва