У Зеленського пропонують запровадження продуктових карток

10 січня 2022 року. Радник Президента Олег Устенко заявив про подорожчання у 2022 році продовольчої сировини на 20%, що спровокує інфляцію на рівні 8-10%. Він не виключив, що владі доведеться компенсувати найбільш вразливим верствам населення вартість продуктів за допомогою так званих продуктових талонів.

«Інфляційний шок» – саме так охарактеризували можливу реакцію населення на подорожчання продуктів в Офісі президента. І уже зараз думають про компенсаторні механізми. Так, за словами Устенка, продуктові картки будуть доступними у додатку «Дія».

«В Офісі президента позиція більш ніж чітка: передусім мають отримати підтримку найбільш вразливі та незахищені верстви населення. Як – варіанти розглядатимуться. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamp у системі «Дія» – так званих «продуктових чеків», як це практикується в США. Але це антикризові заходи, які можуть упроваджуватися в разі необхідності», – заявив Устенко.

За даними консенсус-прогнозу Мінекономіки у грудні 2021 року, споживча інфляція на кінець 2021 року (грудень до грудня) очікується на рівні 10,6%, на кінець 2022 року – 6,6%, на кінець 2023 року – 6,6%, на кінець 2024 року – 6,0%. При цьому прогнозована середньорічна інфляція за 2021 рік – 9,4%, за 2022 рік – 8,0%, за 2023 рік – 6,7%, за 2024 рік – 6,0%.

Між тим, критики вже звернули увагу на те, що ініціатива влади є дещо популістською. Адже найбільш вразливими верствами населення є літні люди, розмір пенсії яких не дає їм можливості нормально харчуватися. Більшість з цих людей не знаються на цифрових технологіях і навіть не мають смартфонів, тому додаток «Дія» для них недоступний.

Це не єдина ініціатива уряду, спрямована на стримування зростання цін на продукти в Україні. 30 грудня було запроваджене державне регулювання цін на деякі соціальні продукти. До того воно діяло з 1996 до 2017 року, потім було скасоване через надмірний адміністративний тиск на виробників.

Йдеться про такі продукти:

гречана крупа;

цукровий пісок;

борошно пшеничне вищого ґатунку;

вермішель із борошна найвищого сорту пшениці;

молоко пастеризоване жирністю 2,5%;

хліб пшенично-житній;

батон із пшеничного борошна;

яйця курячі категорії С1;

тушка куряча;

вода мінеральна негазована;

масло вершкове жирністю 72,5%;

соняшникова олія.

На думку економічних експертів, державне регулювання цін – не ідеальний варіант, адже існує маса схем, за якими виробники зможуть обійти націнки. Наприклад, під час штучного продовольчого дефіциту у 2011 році соціальні товари зникали з полиць супермаркетів, і на зміну приходили аналогічні товари з інших держав. Попри те, що економісти не у захваті від штучного стримування цін в ринкових умовах, вони визнають, що потрібен дієвий механізм, який би забезпечував стримування цін на критично важливі продукти для найбідніших українців.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn