Україна рухається до енергоефективності та енергонезалежності

22 жовтня 2021. Верховна Рада ухвалила два важливих законопроєкти, спрямовані на збільшення енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії.

Йдеться про енергетичну ефективність – закон №4507 та розвиток ринку біогазу (№5464). Так, перший документ ухвалено в межах виконання договору про заснування Енергетичного співтовариства й Угоди про Асоціацію з ЄС. Другий передбачає стимулювання внутрішнього використання та експорту біометану.

Так, закон про енергоефективність передбачає створення Національного плану дій з енергоефективності, який містить перелік заходів з енергоефективності у виробництві, транспортуванні, передачі, розподілі та споживанні енергії з термінами їхнього виконання, а також джерела та обсяги фінансування заходів і розрахунковий обсяг економії енергії.

У документі зафіксовано цільовий показник щорічного скорочення споживання енергії. Він має становити не менше 0,8% сукупного річного обсягу постачання споживачам, усередненого за період з 1 січня 2017-го до 31 грудня 2019 року.

Також у законі прописані:

  • енергетичний аудит та енергетичний менеджмент;
  • впровадження інтелектуальних систем обліку;
  • заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності у сфері теплопостачання;
  • інформаційна кампанія, спрямована на підвищення рівня енергоефективності серед споживачів;
  • відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.

Для великих підприємств законом передбачено зобов’язання проводити енергетичний аудит кожні чотири роки. У свою чергу, органи влади зможуть орендувати або купувати приміщення в будинках, енергоефективність яких не нижча за мінімальні вимоги до енергетичної ефективності.

На думку одного з авторів законопроєкту, Голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, цим законом врегульовується питання щодо підвищення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшується споживання і скорочуються витрати на їхню оплату, а також – знижується рівень викидів вуглекислого газу, що важливо для євроінтеграційного процесу країни у контексті «Зеленої угоди».

«Енергоефективні заходи, які передбачаються законопроектом № 4507, мають вагоме значення для сфери енергетики, адже результатом їх впровадження є зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів. Однак якщо дивитися ширше, це ще й великий плюс для економіки країни, тому що  енергоефективність це створення нової галузі з новим ринком і новими робочими місцями», – заявив Андрій Герус.

На ухваленні цього законопроєкту наполягала Європейська бізнес асоціація. «Це рамковий документ, покликаний оновити застаріле законодавство щодо енергозбереження від 1994 року та сприяти впровадженню найкращих європейських практик у сфері забезпечення енергоефективності, зокрема під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії», — йдеться в повідомленні EBA.

  • Що стосується закону щодо розвитку ринку біометану, він спрямований на стимулювання виробництва біогазу, експорту та залучення інвестицій в цю галузь. Газ, який виробляється з відходів агросектору, може подаватися до газотранспортної системи або використовуватися як моторне паливо.

На даний момент біогаз в Україні виробляється на 51 біогазовій установці загальною потужністю 97 МВт. За даними експертів, країна може виробляти до 9,5 млрд кубометрів біогазу на рік з відходів агровиробництва, харчової промисловості та з побутових відходів. Це дозволить не лише покрити внутрішні потреби, але й експортувати вироблений газ.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn