8 жовтня 2026 року. Заборгованість держави перед пенсіонерами за рішеннями судів перевищила 100 млрд грн. Вона накопичувалася роками через суперечки щодо перерахунку пенсій, особливих умов виплат для окремих професій та законодавчих обмежень, які громадяни оскаржували в судах. Тепер уряд намагається стримати зростання боргу новими бюджетними правилами. Чому пенсійна система опинилася в такому становищі і чи можна розв'язати проблему без чергових судових позовів?
Станом на 1 вересня 2026 року заборгованість Пенсійного фонду за невиконаними судовими рішеннями сягнула 101,52 млрд грн. Таку суму, за даними ПФУ, наводять українські ЗМІ. У 2023 році борг становив близько 50 млрд грн. Отже, за три роки він фактично подвоївся.
Йдеться переважно не про затримку звичайних щомісячних пенсій, а про суми, які держава повинна доплатити громадянам за попередні періоди. Пенсіонер у судовому порядку оскаржує розмір виплат, суд зобов'язує Пенсійний фонд провести перерахунок, після чого виникає заборгованість за місяці або роки, протягом яких людина недоотримувала гроші.
Чому виникає стільки судових суперечок? Одна з головних причин – особливості української пенсійної системи, в якій поряд із загальними правилами діють спеціальні умови забезпечення військовослужбовців, правоохоронців, прокурорів, суддів та деяких інших категорій громадян.
За загальними правилами у 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Розмір виплати залежить від тривалості стажу та офіційних заробітків, з яких сплачувалися страхові внески.
Для окремих професій умови значно вигідніші. Зокрема, прокурорська пенсія за вислугу років може становити 60% відповідної заробітної плати, а за певних умов, установлених попереднім законодавством і підтверджених судами, — до 90%. Судді у відставці можуть отримувати довічне грошове утримання, базовий розмір якого становить 50% винагороди працюючого судді з можливим збільшенням залежно від стажу.
Військовослужбовці та працівники силових структур також мають особливі умови пенсійного забезпечення. Виплати за відповідним законом отримують понад пів мільйона осіб. Право на пенсію за вислугу років може виникати після 25 років служби, тобто задовго до загального пенсійного віку.
Водночас спеціальні пенсії мають різні підстави. Для військових особливі умови пов'язані з характером служби та професійними ризиками. Натомість пенсійні гарантії для окремих категорій посадовців дозволяють отримувати виплати, які в багато разів перевищують середню пенсію в Україні.
Однією з причин судових суперечок є прив'язка спеціальних пенсій до заробітків чинних працівників. Коли держава підвищує зарплати суддям, прокурорам або грошове забезпечення військовим, колишні працівники можуть претендувати на відповідний перерахунок. Якщо уряд його обмежує чи відкладає, виникають нові судові позови.
Ще одним приводом для судових суперечок стало обмеження максимального розміру пенсії. У 2026 році загальна законодавча межа становить 25 950 грн. Однак окремі категорії пенсіонерів домагаються через суд виплат понад цей ліміт, посилаючись на спеціальне законодавство та раніше набуті права. У результаті Пенсійний фонд змушений не лише збільшувати поточні виплати, а й нараховувати різницю за попередні періоди.
Окрему групу становлять суперечки щодо чорнобильських пенсій. Тут предметом позовів нерідко стають доплати за проживання на радіоактивно забруднених територіях. У різні роки парламент змінював умови їх нарахування, а громадяни через суди домагалися відновлення раніше встановлених гарантій.
Отже, заборгованість у 101,52 млрд грн охоплює різні категорії пенсіонерів, а не лише колишніх високопосадовців. Повного публічного розподілу цієї суми між військовими, прокурорами, суддями, чорнобильцями та іншими отримувачами немає. Однією з головних причин накопичення боргів стали законодавчі обмеження раніше встановлених пенсійних гарантій, які громадяни успішно оскаржували в судах, тоді як бюджет не передбачав достатніх коштів для виконання судових рішень.
Лише протягом 2025 року пенсійний борг за судовими рішеннями збільшився на 7,3 млрд грн. Водночас у бюджеті на 2026 рік за відповідною програмою Мінсоцполітики передбачили 100 млн грн. Хоча це не єдине джерело фінансування таких виплат, співвідношення показує масштаб проблеми.
До того ж за невиконання судових рішень штрафують посадовців Пенсійного фонду. У 2025 році суди наклали 40 штрафів на загальну суму 2,42 млн грн. За перше півріччя 2026-го – вже 36 штрафів на 2,37 млн грн. Таким чином, керівники фонду опиняються між обов'язком виконувати судові рішення та необхідністю дотримуватися бюджетних обмежень.
У серпні Кабмін затвердив постанову №1046, яка встановила новий порядок фінансування пенсійних виплат за рішеннями судів. Кошти, передбачені на ці цілі, розподіляються пропорційно між одержувачами, включеними до відповідного реєстру. Якщо фінансування недостатнє, люди отримують лише частину належних сум.
Такий механізм упорядковує розподіл грошей, але не вирішує питання погашення боргу. Адже постанова не визначає строку, протягом якого держава повинна повністю розрахуватися з пенсіонерами.
У проекті державного бюджету на 2027 рік уряд запропонував додаткові обмеження. Зокрема, не застосовувати штрафи до керівників органів Пенсійного фонду за невиконання судових рішень через відсутність бюджетних асигнувань. Також передбачено обмеження окремих перерахунків спеціальних пенсій та довічного утримання суддів, пов'язаних зі збільшенням заробітків відповідних категорій працівників.
Однак запропоновані обмеження можуть знову стати предметом судових позовів. До того ж відсутність бюджетних коштів не скасовує зобов'язань держави за вже ухваленими судовими рішеннями.
Тому Міністерство соціальної політики розробляє модель професійних пенсій, яка має поступово замінити частину спеціальних режимів. Передбачається, що додаткові пенсійні гарантії фінансуватимуться, зокрема, за рахунок підвищених страхових внесків. Однак реформа не ліквідує накопичену заборгованість, особливо за виплатами, право на які вже підтверджене судами. Для її погашення знадобиться окремий довгостроковий механізм.
Водночас накопичені борги не означають, що держава припинить виплачувати поточні пенсії. Їхнє фінансування забезпечується страховими внесками та бюджетними коштами, зокрема за підтримки міжнародних партнерів. Однак залежність від зовнішньої допомоги залишається одним із ризиків для пенсійної системи.