3 квітня 2023 року. Кінець березня в Україні відзначився небаченим досі аншлагом в аптечних мережах: черги сягали подекуди сотні метрів. Усе через те, що з 1 квітня поточного року впроваджують електронний рецепт на рецептурні препарати. Чому насправді виникла паніка там, де її, не повинно бути?
У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють: запроваджують електронний рецепт виключно в інтересах і для зручності пацієнта. Йому не доведеться їхати до медичного закладу за паперовим бланком, де рецептурні дані часто-густо написані таким почерком, що його доводиться розбирати усім колективом аптеки.
Для медичної системи електронний рецепт уводять для посилення контролю за обігом ліків.
Проблема самолікування в Україні набула загрозливих масштабів. За даними досліджень БФ «Пацієнти України» 69% хворих займаються самолікуванням, не звертаючись по допомогу до лікарів. А це неабиякий ризик для здоров’я людей.
“Якими б звичними та безпечними не здавалися ліки, їхнє застосування несе підвищений ризик. Неправильне вживання цих ліків може спричинити виникнення серйозних побічних ефектів, викликати залежність чи нести ризик зловживання”, – наголошують у міністерстві.
Себто, ініціатива електронного рецепта мала б позитивно вплинути на життя людей. Це й справді зручно, бо такий рецепт можна отримати, не виходячи з дому – зв’язатися зі своїм сімейним чи профільним лікарем по телефону або ж записатися на онлайн-прийом через медкарт24 або в helsi. Виписати електронний рецепт може будь-який лікар – комунальний чи приватний. Для отримання не потрібно мати підписану декларацію з сімейним. Але слід зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ).
Однак українців обурило не саме електронне призначення, а трактування того, які саме ліки є рецептурними. Хоча, як запевнив профільний міністр Віктор Ляшко, «списку ліків, які можна придбати лише за рецептом, ми не розширювали».
Трохи історії питання. Із 1 серпня 2022 року запровадили електронний рецепт на антибіотики, а за три місяці – на ліки, що містять психотропні та наркотичні речовини. Однак, як свідчить практика, у переважній більшості аптек не вимагали рецептів під час купівлі цих препаратів. В результаті українці споживали неймовірну кількість антибіотиків.
Це така собі національна риса – займатися самолікуванням. Довго не проходить кашель у дитини – антибіотик без попереднього візиту до педіатра. Нежить чи температура у дорослого – антибіотики. Причому їх може бути кілька, бо придбаний раніше не допомагає. Розвивається антибіотикорезистентність, й потім за реальної потреби організм просто не реагує на такі препарати.
Або той самий протизапальний «Німесил». У мережі влаштували ґвалт, що віднині на препарат потрібен е-рецепт. Люди 31 березня буквально кинулися вигрібати його із аптечних запасів, адже звикли бездумно приймати препарат за кожної нагоди. Ба більше, вважають його панацеєю від головного болю. Фармацевти оприлюднили статистику, де «Німесил» посідає першість.
«Ті ліки, які сьогодні в паніці «розгрібає» населення, і раніше відносились до групи рецептурних, тобто їхній відпуск мав би відбуватися виключно за рецептами, – пояснює директор компанії «Здраво» Леонід Колодяжний. – На практиці обіг паперових рецептів майже неможливо контролювати і тому в більшості аптек ці препарати продавались вільно».
Продаж рецептурних препаратів – на відповідальності аптек. Їх зі свого боку контролює Держлікслужба. У неї є визначені процедури відстеження дотримання відпуску ліків. За порушення цієї вимоги Верховна Рада ще в листопаді 2021 року визначила штрафи для аптек – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн до 1 700 грн). Повторне порушення впродовж року – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 700 грн до 3 400 грн).
Але ж аптеки у більшості своїй – комерційні приватні заклади. Їхня життєдіяльність залежить від прибутку. Відтак аптекам вигідно, щоб люди одразу йшли до них за знеболювальним, оминаючи лікарів.
Експерти не виключають, що новацію з е-рецептами запустили ще й для того, аби приватні клініки одержали приплив клієнтів, яким потрібно щось терміново купити. Іншим и словами – за все заплатить покупець, в нашому випадку – пацієнт.
Багатьох ініціатива МОЗ про запровадження електронних рецептів відверто обурила. Бо як тепер армія отримуватиме медикаменти від волонтерів і населення? «В Україні триває війна з росією, і в такій ситуації українці, особливо ті, хто воюють у складі ЗСУ, можуть зіткнутися зі складнощами в купівлі ліків», – зазначає політичний і економічний експерт Тарас Загородній. І додає: «Все це закінчиться додатковими поборами, корупцією, зростанням цін на ліки та створенням тіньового ринку».
У Міністерстві охорони здоров’я виправдовуються: нововведення – додатковий соціальний діалог між лікарем і пацієнтом. Однак поки не називають строків, коли Україна повністю перейде на е-рецепти. А у благодійній організації «Пацієнти України» вважають доречним, що на час воєнного стану в Україні паралельно ходитимуть і паперові, і електронні рецепти. Експерти ж наголошують: головна проблема, через яку виникла ця паніка – погана комунікація з боку посадовців від медицини. Бо якби людям все пояснили заздалегідь, то жодного ажіотажу б не виникло.
Вікторія Чирва
Photo by Angel Sinigersky on Unsplash