1 грудня 2022 року. Парламент готується ухвалити законопроект №5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності. Ініціатори проекту стверджують, що він цифровізує галузь, усуває корупційні ризики у цій сфері та посилює контроль за незаконними забудовами. Між тим, численні критики документу стверджують, що він грає на руку великим забудовникам і повністю виключає контроль громадськості.
За словами голови фракції «Слуга народу» Олени Шуляк, яка є ініціаторкою законопроекту, він був розроблений для того, щоб виправити недосконалість містобудівного законодавства, неефективного державного регулювання та зменшити корупцію на місцях.
Шуляк наголошує, що минулого року корупційні оборудки посадовців разом з забудовниками та архітекторами сягали 10 млрд грн на рік. І це у мирний час, а під час післявоєнної масштабної відбудови країни ці суми можуть зрости у кілька разів.
За словами Олени Шуляк, критика законопроекту пов’язана з тим, що нечесні забудовники разом з представниками місцевої влади відчувають загрозу звичним схемам, з яких вони звикли годуватися, тому розповсюджують міфи про документ. Один з них – про те, що новий закон створить умови для корупції у будівельній сфері. Насправді, за словами Олени Шуляк, документом передбачається впровадження максимально прозорих процедур у будівельній галузі завдяки глобальній цифровізації усіх процесів. Адже комп’ютеризація передбачає зменшення людського фактору, відповідно, зводить до нуля корупційну складову.
Крім того, за твердженням співавторки законопроекту, він передбачає запровадження запобіжників для незаконної забудови та створення умов для того, щоб громада була повноцінним учасником будівельного процесу, а забудовник не міг використовувати у своїх інтересах підставних людей.
Одна з головних інновацій проекту – чітке визначення самочинного будівництва, від якого потерпають усі великі міста України. Згідно із законом, під самочинним будівництвом мається на увазі зведення будівель на земельній ділянці, яку відводили не для цієї мети; без набуття права на виконання будівельних робіт; з порушенням встановленої законом гранично допустимої поверховості об’єкта або з істотними порушеннями проектної документації на будівництво (перевищення поверховості, порушення містобудівних умов та обмежень).
До того ж, за словами Олени Шуляк, у законопроєкті є запобіжник від того, щоб забудовники не створювали власних приватних контролерів. У документі прописано, що контроль над об’єктом неможливий, якщо забудовник чи генпідрядник мають спільного бенефіціара з приватним контролером.
Між тим, професійна спільнота – зокрема, архітектори, представники місцевої влади та антикорупційні організації – встигли розкритикувати законопроект. За словами заступника мера Львова з містобудування Любомира Зубача, законопроектом пропонується не відбудувати країну, а безконтрольно забудувати.
«Згортання децентралізації, обмеження прав місцевого самоврядування, випадкові люди скрізь – у новоствореній містобудівній палаті, серед уповноважених осіб з містобудівного контролю, нотаріуси, що видають дозволи та все реєструють за певну плату за домовленістю із забудовником. Та ще й приватні ТОВ як органи контролю. Забудовникам дають право створювати власні фірми, які начебто будуть контролювати будови і виявляти порушення вимог містобудівного законодавства. Такий собі all inclusive – сам будую і сам себе контролюю», – зазначив Зубач.
На його думку, запропонована система реформування системи архітектурно-будівельного контролю в цілому суперечить розпочатій реформі децентралізації у сфері містобудування і спрямована на зниження ролі місцевого самоврядування у містобудівній сфері. Замість децентралізації країну очікує централізація в інтересах великих забудовників.
Не приймати законопроект закликає і рух ЧЕСНО. За словами лідерки руху Віти Думанської, законопроект звужує можливості для недопущення самочинних забудов або знесення таких будівель, а також зводить до нуля повноваження громадськості протидіяти забудові.
«Перелік осіб, які зможуть звернутися до контролюючих органів, обмежений. Це можуть бути забудовники, проектувальники, чиновники, але не громадськість. Навіть правоохоронці не зможуть ініціювати перевірку, якщо законодавчу ініціативу ухвалять в такому вигляді. А громадськості відведено роль стороннього глядача», – зазначає координаторка руху ЧЕСНО.
Надійшла реакція на законопроект і від Національного агентства з питань запобігання корупції. Заступник голови Агентства Андрій Вишневський направив до профільного комітету Верховної ради офіціального листа, в якому викладено зауваження та рекомендації щодо внесення змін. На думку представників НАЗК, проектом закону не передбачено механізму усунення виявлених порушень законодавства, встановлених в результаті здійснення нагляду, санкцій для об’єктів нагляду у разі встановлення порушень, а також яким чином відповідні порушення мають бути усунуті. Крім того, в Агентстві звертають увагу на те, що до другого читання до документу було внесено 223 поправки, перелік яких депутати отримали лише 30 листопада.
І, враховуючи, що ці правки становлять 80% всього тексту проекту закону, Агентство залишає за собою право офіційно забрати законопроект на повторну експертизу. В такому випадку, згідно ст. 55 закону України “Про запобігання корупції” проведення такої експертизи НАЗК є підставою для зупинення процедури розгляду або прийняття законопроєкту на строк до десяти днів. Тому розгляд скандального законопроєкту може бути перенесений.
Вікторія Чирва