Олійна першість під загрозою

16 листопада 2026 року. Російські атаки змусили Kernel та низку інших великих виробників соняшникової олії зупинити заводи. Це загрожує експортній виручці та закупівельним цінам на соняшник. Криза розгортається саме тоді, коли Україна отримала шанс повернути світове лідерство з експорту соняшникової олії, яке за підсумками минулого сезону вперше за 20 сезонів втратила на користь Росії.

12 листопада агрохолдинг Kernel повідомив про зупинку всіх діючих олійноекстракційних заводів. Російські атаки пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари. Компанія пояснила, що переробка соняшнику передбачає безперервний технологічний цикл із високою пожежною небезпекою, тому продовжувати виробництво в умовах обстрілів небезпечно. Одночасно припинили закупівлю насіння.

Вага цього рішення зрозуміла з масштабів компанії. Kernel – найбільший виробник та експортер соняшникової олії в Україні, відомий брендами «Щедрий Дар», «Стожар» і «Чумак». До повномасштабного вторгнення компанія була найбільшим у світі виробником соняшникової олії, забезпечуючи близько 9% глобального виробництва та 12% експорту. Холдинг володіє вісьмома олійноекстракційними заводами із загальною потужністю переробки 3,5 млн тонн насіння на рік, але два підприємства на Харківщині не працюють із 2022 року. У фінансовому році, що завершився 30 червня 2026-го, на Kernel припадало 29% української переробки соняшнику.

Зупинилася не лише ця компанія: майже одночасно роботу припинили й інші виробники. «Дельта Вілмар Україна» зупинила завод на Одещині потужністю 1,7 тис. тонн соняшнику на добу, що за цілорічної роботи становить близько 0,6 млн тонн на рік. У Дніпрі стало підприємство «Потоки», здатне переробляти 2,4 тис. тонн щодня, або близько 0,9 млн тонн на рік за цілорічної роботи. Компанія «Віктор і К», виробник «Королівського смаку», повідомила про припинення закупівлі та переробки олійних культур і скорочення персоналу. Після російської атаки припинив роботу Ніжинський жиркомбінат. Частина підприємств зазнала безпосередніх пошкоджень, а інші зупинилися через перебої з електропостачанням та загрозу нових атак.

У Kernel наголошують, що зупинка є тимчасовим заходом. Компанія продовжує виконувати контракти за рахунок складських запасів, переглядає графіки роботи та посилює захист підприємств. «Галузь не зламається, але ринок переходить у режим жорсткої операційної гнучкості», – заявили в Kernel у коментарі профільному виданню Latifundist.com. Відновити виробництво компанія планує, щойно дозволить безпекова ситуація, проте конкретних строків перезапуску та обсягів запасів не названо.

Проблеми з експортом виникли ще раніше. У липні-вересні Kernel переробив майже стільки ж олійних культур, скільки роком раніше, проте продажі рослинної олії скоротилися на 48%. Через перебої в роботі портів компанія протягом більшої частини кварталу не могла нормально відвантажувати продукцію, а альтернативні маршрути через Дунай і західний кордон виявилися дорожчими й не змогли повністю компенсувати втрату морської логістики.

Та сама картина видна й у загальнонаціональній статистиці. У жовтні Україна експортувала 258 тис. тонн соняшникової олії проти звичного місячного обсягу близько 400 тис. тонн, тобто приблизно на третину менше. Експорт стримували затори на кордонах і скорочення кількості суден, що заходили до глибоководних портів Одеси. Для підтримки поставок уряд надав експорту олії пріоритет перед окремими іншими аграрними вантажами.

Тепер до логістичних обмежень додалося скорочення виробництва. Під загрозою опинилися не лише поставки олії, а й експорт соняшникового шроту – кормового продукту, який отримують під час переробки насіння. За листопадовим прогнозом Міністерства сільського господарства США (USDA), у сезоні 2026/27 Україна має виробити близько 5,2 млн тонн шроту та експортувати 3,3 млн тонн.

Як багато стоїть на кону, показує експортна статистика. За даними Державної митної служби, у 2025 році Україна продала за кордон соняшникової олії на $5,21 млрд. Це майже 13% усього товарного експорту країни, який становив $40,37 млрд. Наскільки скоротиться виручка цього сезону, залежатиме від тривалості простоїв, наявності складських запасів і можливості відвантажувати готову продукцію.

Від цього залежить і те, чи зможе Україна повернути першість серед світових експортерів. Упродовж 20 сезонів поспіль вона посідала перше місце у світі, однак у сезоні 2025/26 поступилася Росії. За оцінкою USDA, російський експорт становив 4,2 млн тонн, український – 4,036 млн тонн. Порівняно з попереднім сезоном Україна скоротила поставки майже на 15%.

Проте в новому сезоні розклад може змінитися. У вересні USDA прогнозувало, що Росія збереже лідерство й у сезоні 2026/27, але в листопаді оцінки переглянули: Україна може експортувати 5 млн тонн олії, Росія – 4,85 млн тонн. Підставою стало погіршення прогнозу російського врожаю соняшнику. Прогнозована перевага України становить лише 150 тис. тонн, або 3% очікуваного українського експорту.

Через таку невелику перевагу кожен місяць має значення. Для виконання прогнозу Україні потрібно експортувати в середньому близько 417 тис. тонн олії на місяць. У жовтні фактичні поставки становили лише 258 тис. тонн – на 38% менше від цього орієнтира. Хоча один місяць ще не визначає результату всього сезону, ситуацію ускладнює зупинка великих переробних підприємств, наслідки якої листопадовий прогноз USDA не враховує.

За оцінками USDA, на Україну та Росію разом припадає понад 60% світового експорту соняшникової олії. Тривалі перебої з українськими поставками можуть посилити позиції конкурентів, насамперед Росії та Аргентини. Імпортери, для яких важлива стабільність постачання, шукатимуть альтернативних продавців.

Наслідки зупинки заводів відчують і самі аграрії. Kernel закуповував значну частину соняшнику у сторонніх господарств, і тепер його постачальникам доводиться шукати інших покупців, хоча частина альтернативних переробників також припинила роботу. До того ж соняшник дешевшав ще до останніх атак: із початку жовтня закупівельні ціни провідних переробників знизилися на 11%. Скорочення попиту з боку заводів може посилити цей процес.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прогнозує подальший тиск на ціни. Господарствам доведеться або продавати врожай дешевше, або витрачати додаткові кошти на доставку до віддалених підприємств і зберігання насіння. Як вихід він пропонує скасувати експортні мита на соняшник, сою та ріпак, щоб аграрії могли продавати сировину за кордон, не чекаючи відновлення роботи заводів.

Однак у такого рішення є обмеження. Прямий експорт насіння потребує додаткових транспортних потужностей. За оцінкою генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Олега Хоменка, тонна соняшнику займає приблизно вдвічі більше місця, ніж тонна пшениці або кукурудзи. Це ускладнює перевезення за умов перевантаженої логістики.

Крім того, продаж сировини означає втрату частини доданої вартості. У жовтні експортна ціна тонни соняшнику становила близько $450, тоді як тонни олії – приблизно $1300. Ці суми не можна прямо порівнювати як втрачену вартість, оскільки для виробництва тонни олії потрібно більше тонни насіння. Проте переробка дозволяє отримувати також шрот, який має власний експортний ринок. У Kernel також наголошують, що Україні важливо зберегти власну переробку, а не переорієнтовуватися на експорт необробленого насіння: виробництво олії та шроту забезпечує робочі місця, податкові надходження й валютну виручку від продукції з доданою вартістю.

Є й віддаленіший ризик. Погіршення фінансового становища господарств може позначитися на наступній посівній: за словами Хоменка, аграрії, яким бракуватиме обігових коштів, будуть змушені переглядати структуру посівів.

Для споживачів, натомість, ситуація поки не виглядає критичною. На внутрішній ринок припадає близько десятої частини виробленої олії, тому експерти не очікують її дефіциту. До останніх атак прогнозувалося навіть здешевлення продукції приблизно на 10% завдяки падінню закупівельних цін на соняшник. Чи справдиться цей прогноз після зупинки заводів, поки невідомо.

Отже, шанс повернути світове лідерство Україна має, але скористатися ним зможе лише за умови відновлення роботи заводів і стабільного експорту.

Вікторія Чирва
Image by Henrik Larsen from Pixabay

Facebook
Twitter
LinkedIn