10 листопада 2026 року. Президент Володимир Зеленський доручив уряду підготувати програму безкоштовного проїзду в наземному громадському транспорті Києва на випадок перебоїв у роботі метро та проблем із мостами через Дніпро. За попередніми оцінками, скасування плати може коштувати близько 180 млн грн щомісяця. Однак реалізація програми залежатиме не лише від фінансування, а й від можливості забезпечити роботу додаткових автобусів
Про своє доручення Зеленський повідомив 8 листопада після селекторної наради. Прем’єр-міністр має представити програму безкоштовного проїзду та забезпечення столиці резервними автобусами. Йдеться про підтримку транспортного сполучення під час збоїв у роботі метро або обмежень руху через Дніпро.
Поки що невідомо, на яких маршрутах, за яких обставин і на який термін можуть скасувати плату. Про постійний безкоштовний проїзд у всьому громадському транспорті столиці не йдеться. Метро президентське доручення не охоплює.
За різними розрахунками, зокрема, які наводить колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань, скасування плати в комунальному наземному транспорті потребуватиме близько 180 млн грн щомісяця, або 2,2 млрд грн на рік. За основу взяли жовтневу виручку «Київпастрансу» від перевезення пасажирів.
Це сума, яку перевізник недоотримає від продажу квитків. Вона не враховує витрат на додаткові автобуси, пальне, технічне обслуговування та зарплати водіїв. Якщо безкоштовний проїзд запровадять лише на час транспортних збоїв, розмір компенсації залежатиме від тривалості обмежень і кількості залучених маршрутів.
У бюджеті Києва на 2026 рік на підтримку громадського транспорту передбачено близько 12 млрд грн. За рахунок цих грошей місто покриває частину витрат перевізників, оскільки доходів від продажу квитків недостатньо. Якщо проїзд зроблять безкоштовним, доведеться компенсувати ще й втрачену виручку.
Мер Києва Віталій Кличко різко відреагував на президентську ініціативу, наголосивши, що головна проблема столиці зараз – нестача водіїв автобусів. За його даними, на 129 автобусних маршрутах працюють 418 комунальних автобусів і 685 водіїв. «Київпастранс» має ще 25 справних автобусів, які можна випустити на лінії, але для цього потрібно щонайменше 50 водіїв категорії D. Залучити нових працівників підприємство не може через встановлений ліміт бронювання від мобілізації.
«Водіїв немає! Може, їх, як і електриків, наловить поліція?», - емоційно зазначив столичний мер, натякаючи на нещодавній інцидент з перекриттям вулиць киянами, незадоволеними тривалим відключенням світла. Тоді Зеленський вимагав залучити поліцію до врегулювання ситуації та забезпечити відновлення електропостачання.
За оцінкою Кличка, для заміни метро за обсягом перевезень знадобилося б до 1020 автобусів. Проте навіть така кількість транспорту не забезпечить регулярності руху підземки, оскільки автобуси залежать від дорожньої ситуації.
Мер також нагадав про заборгованість держави перед столицею за перевезення пільговиків. За його словами, за 11 років Київ недоотримав понад 8 млрд грн відповідних субвенцій. Кличко запропонував уряду спочатку врегулювати це питання.
Досвід безкоштовного громадського транспорту вже має Харків. Після початку повномасштабного вторгнення міська влада скасувала плату за проїзд, а коли 16 травня 2022 року відновили роботу наземного транспорту, це рішення залишили чинним. Мер Харкова Ігор Терехов пояснює його необхідністю підтримати мешканців прифронтового міста, значна частина яких через війну втратила роботу або доходи. Витрати на метро, трамваї, тролейбуси й комунальні автобуси покривають із міського бюджету. У 2026 році на підтримку транспортних підприємств Харкова передбачено близько 3,6 млрд грн. За чотири роки війни відповідні видатки зросли майже втричі.
Однак порівнювати цю суму з прогнозованими витратами Києва у 2,2 млрд грн некоректно. У Харкові йдеться про фінансування роботи комунального транспорту, включно з метро. Київська оцінка стосується лише можливої втрати виручки наземного перевізника.
Відрізняються й обставини, за яких розглядають безкоштовний проїзд. У Харкові його запровадили насамперед для соціальної підтримки населення. У Києві президентська ініціатива пов'язана з необхідністю забезпечити перевезення під час порушення транспортного сполучення.
Ініціатива президента викликала застереження серед галузевих експертів та політичних оглядачів. Зокрема, експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов вважає, що безкоштовний проїзд може бути виправданим як тимчасовий захід під час блекаутів або зупинки електротранспорту. Натомість тривале скасування оплати без визначених джерел фінансування, на його думку, загрожує погіршенням фінансового стану перевізників.
Беспалов також застерігає від збільшення пасажиропотоку без відповідного розширення транспортних можливостей. Якщо кількість охочих скористатися автобусами зросте, а машин на маршрутах не побільшає, пасажирам доведеться довше чекати й їздити в переповнених салонах.
Експерт запропонував розглянути інший спосіб зробити громадський транспорт доступнішим. Зокрема, ГО «Пасажири Києва» виступала за запровадження часових квитків із безкоштовними пересадками, добових і місячних проїзних. На думку Беспалова, для автомобілістів важливішими за нульовий тариф є швидкість і передбачуваність поїздок. Для цього потрібні виділені смуги та достатня кількість транспорту.
У свою чергу експерт із транспортних питань Василь Шевченко наголошує на необхідності ефективніше організовувати рух під час обмежень на мостах. Він зазначив, що перенаправлення транспортних потоків і належна координація відповідальних служб можуть зменшити наслідки таких обмежень.
Віктор Довгань сумнівається в доцільності додаткових бюджетних витрат на безкоштовний проїзд. На його думку, за нинішніх фінансових можливостей держави пріоритетними мають бути відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури, забезпечення резервного живлення водоканалів і захист мостів.
Керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко висловив побоювання, що запровадження безкоштовного проїзду може ускладнити залучення міжнародної допомоги. На його думку, донори можуть поставити під сумнів потребу міста в додатковому фінансуванні, якщо воно здатне повністю оплачувати перевезення пасажирів.
Деякі оглядачі взагалі сумніваються, що ініціативу реалізують. Зокрема, відомий журналіст Сергій Руденко нагадав про низку попередніх гучних задумів Зеленського, які так і залишилися нереалізованими. Серед них – перенесення Офісу президента до «Українського дому» з облаштуванням прозорих скляних офісів, створення президентського університету та забезпечення пенсіонерів безкоштовними смартфонами. На думку Руденка, ці приклади дають підстави скептично оцінювати й перспективи безкоштовного проїзду в Києві.
Вікторія Чирва
Image by Misael Silvera from Pixabay