6 листопада 2026 року. Верховна Рада ухвалила закон про відновлення конкурсів на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування. Відбір, який припинили після початку повномасштабного вторгнення, повертатимуть поетапно. Проте частина посадовців, призначених без конкурсу під час війни, зможе залишитися на своїх місцях без нового змагання з іншими кандидатами. Що змінюється і які застереження викликають нові правила?
Спрощений порядок призначень на держслужбу запровадили у травні 2022 року. В умовах повномасштабної війни він мав дозволити органам влади швидко заповнювати посади й забезпечувати безперервну роботу. Кандидат подавав заяву, особову картку та документи про громадянство, освіту й досвід роботи. Обов'язкового конкурсного порівняння претендентів не проводили.
Це прискорило кадрові рішення, але водночас усунуло відкриту конкуренцію як обов'язкову умову призначення. Відтак вибір працівника більше залежав від рішення керівника. Сам по собі вступ без конкурсу не свідчить про непрофесійність людини, проте за такого порядку суспільству складніше пересвідчитися, що посаду отримав найкращий із можливих кандидатів.
26 жовтня парламент підтримав у другому читанні та в цілому законопроект про відновлення конкурсу, яке передбачене зобов'язаннями України перед ЄС у межах Ukraine Facility. Після набрання законом чинності можна буде оголошувати конкурси на вакантні посади всіх категорій державної служби та в органах місцевого самоврядування.
Для посад, які вже обіймають призначені без конкурсу службовці, встановлено окремий графік. Конкурси на посади категорії «А» (вищий корпус держслужби) можна оголошувати одразу, «Б» (керівні посади) – через місяць, «В» (інші посади) та в органах місцевого самоврядування – через два. Для категорій «А» і «Б» конкурси мають оголосити протягом року, для «В» та місцевого самоврядування – протягом 18 місяців. Граничний строк перебування на посаді без конкурсу становитиме відповідно 18 і 24 місяці. Ці вимоги не поширюватимуться на органи влади на територіях бойових дій і тимчасової окупації.
Проте закон дозволяє залишити без конкурсу службовців, призначених під час війни. Для цього потрібні згода працівника, рішення керівника та позитивна або відмінна оцінка службової діяльності, а для посадовців місцевого самоврядування – відповідний результат атестації чи щорічного оцінювання. Рішення можна ухвалити протягом трьох місяців після набрання законом чинності, а для тих, хто ще не пройшов оцінювання, – протягом місяця після його проведення. В інших випадках службовець залишатиметься на посаді до призначення переможця конкурсу, але не довше встановленого строку.
Отже, автоматичного звільнення не буде, як і обов'язкового конкурсу для всіх. Водночас саме оцінювання та рішення керівника визначатимуть, чи відкриється посада для інших кандидатів. Тому принципове питання – наскільки об'єктивною буде ця процедура і чи не стане вона формальністю для збереження попередніх кадрових призначень.
Зміниться й сама процедура конкурсів. Вакансії державної служби мають зосередити в Дії, яка перебере функції призупиненого порталу career.gov.ua. Для категорії «А» передбачено мотиваційні листи та обов'язкову відеофіксацію конкурсу. Запис співбесіди з переможцем Національне агентство з питань державної служби (НАДС) має оприлюднювати протягом п'яти робочих днів.
На подання документів відводять 15-30 днів для категорії «А» та 10-30 днів для «Б» і «В». Результати конкурсів мають визначати протягом 90 і 60 днів відповідно. Передбачено навчання конкурсних комісій, можливість оскарження їхніх рішень та внутрішні конкурси для кар'єрного просування службовців.
Кандидати на посади категорії «А», а також «Б» і «В» з підвищеним корупційним ризиком подаватимуть анкету доброчесності. Ця вимога запрацює через рік після набрання законом чинності. Ветерани та молодь, яка пройшла стажування в органі, матимуть пріоритетне право на призначення, але не гарантоване отримання посади.
Виконувач обов'язків голови НАДС Олег Войтович вважає повернення відкритого відбору необхідним для залучення професіоналів. У своїй колонці він наголошує, що держава конкурує за працівників із бізнесом, громадським сектором, міжнародними організаціями та закордонними роботодавцями. Тому недостатньо лише відновити конкурси. Державна служба має пропонувати справедливу оплату праці, можливості професійного розвитку та кар'єрного зростання. Причому не лише новим кандидатам, а й тим, хто вже працює в системі.
Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук вітає відновлення конкурсів, але наголошує на необхідності захисту державних службовців від свавільних звільнень. На його думку, це важлива умова збереження кваліфікованих кадрів.
З ним згоден і правник, колишній заступник міністра культури Тарас Шевченко, який наголошує, що перевірка доброчесності має проводитися об’єктивно, а не перетворюватися на спосіб суб'єктивного відсіювання небажаних кандидатів. Він окремо звертає увагу на оцінювання службовців, призначених без конкурсу під час воєнного стану. Оскільки його позитивний результат дозволятиме залишити людину на посаді, вирішальне значення матимуть прозорість процедури та об'єктивність висновків.
Окремі застереження щодо закону у частині переваг для ветеранів має народний депутат і військовослужбовець Сергій Рудик. Він звертає увагу, що пріоритет при призначенні не замінює вимог до кандидата: за його поясненням, перевага діятиме за однакового фахового досвіду з іншими претендентами. Військовий досвід сам по собі не гарантуватиме доступу до посади. Рудик вважає таких можливостей недостатніми та виступає за додаткові преференції для ветеранів, зокрема квоти й належну оплату праці.
Закон відкриває шлях до повернення конкурсів, але водночас дозволяє зберегти чимало кадрових призначень воєнного часу. І тут виникає закономірне запитання: чи справді державні установи зацікавлені в нових фахівцях, якщо можуть обійтися без конкурсу? Відповідь дадуть перші кадрові рішення після набрання законом чинності.
Вікторія Чирва
Image by 3D Animation Production Company from Pixabay