3 листопада 2026 року. Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за передавання банківських карток і доступу до рахунків для незаконних операцій. Учасникам таких схем загрожують штрафи до 170 тисяч гривень або до шести років ув'язнення. Держава вже кілька років намагається боротися з так званими дропами, запроваджуючи обмеження на банківські перекази та посилюючи фінансовий контроль. Однак проблема залишається. Чи допоможуть нові покарання зупинити цей бізнес?
Дропами називають людей, які за винагороду передають стороннім особам свої банківські картки або доступ до рахунків. Надалі цими рахунками розпоряджаються інші особи, отримуючи та переказуючи через них гроші. Так можна приховувати кошти, отримані від шахрайства, незаконного грального бізнесу та інших правопорушень. Власник картки отримує порівняно невелику плату, хоча через його рахунок можуть проходити значно більші суми.
Новий закон передбачає різні покарання залежно від характеру порушення. Якщо людина свідомо передала власну картку або доступ до рахунку для вчинення злочину, їй загрожує штраф від 5100 до 17 000 грн. За придбання, зберігання, продаж чи передавання чужих платіжних інструментів із такою метою передбачено штраф від 51 000 до 85 000 грн, обмеження волі до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років. Повторне порушення чи участь організованої групи каратиметься штрафом від 85 000 до 170 000 грн або ув'язненням на чотири-шість років.
Водночас передавання картки іншій людині саме по собі не становить злочину. Для притягнення до відповідальності слідство має довести, що це робилося з метою вчинення кримінального правопорушення. Закон також передбачає можливість звільнення від відповідальності особи, яка вперше вчинила порушення, передбачене частиною першою нової статті Кримінального кодексу, добровільно повідомила про нього та активно допомогла припинити й розкрити злочин.
Окремі зміни стосуються викрадення платіжних даних, заволодіння ними шляхом обману або зловживання довірою. Таким чином, законодавці намагаються охопити не лише власників рахунків, а й тих, хто збирає чужі банківські реквізити та використовує їх у злочинних схемах. Станом на 3 листопада ухвалений документ ще готується на підпис, тому нові санкції поки не набрали чинності.
Про масштаби проблеми свідчать дані Державної служби фінансового моніторингу. За січень-липень 2026 року через рахунки, які використовувалися для легалізації коштів за участю дропів, пройшло понад 23 млрд грн. Фахівці дослідили фінансові потоки більш ніж 27 тисяч рахунків у 25 банках та одній небанківській фінансовій установі.
За повідомленням голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна, майже 14 тисяч фізичних осіб підозрюються у відмиванні доходів, шахрайстві, ухиленні від сплати податків та підробленні документів для реєстрації підприємців. Ще понад 73 тисячі осіб з ознаками діяльності дропів фігурують у матеріалах відомства. За сім місяців служба підготувала близько 500 узагальнених матеріалів і передала їх правоохоронцям. Водночас ці показники не означають, що провину всіх згаданих осіб уже доведено.
Боротьба з такими схемами триває не перший рік. У жовтні 2024-го Національний банк запровадив тимчасове обмеження переказів між картками фізичних осіб на рівні 150 тисяч гривень на місяць. Згодом банки домовилися про власні правила контролю. Із червня 2025 року для більшості клієнтів, на яких поширюються обмеження, місячний ліміт становить 100 тисяч гривень, а для клієнтів із високим рівнем ризику – 50 тисяч.
Однак організатори незаконних операцій почали активніше використовувати підприємницькі рахунки. У відповідь банки поширили додаткові обмеження на окремі категорії ФОП та компаній. Зокрема, з 14 листопада 2026 року для нових або тривалий час неактивних підприємців, яких банки віднесуть до групи підвищеного ризику, передбачено зниження місячних лімітів: до 400 тисяч гривень для першої групи єдиного податку та до мільйона для другої і третьої. Для компаній з ознаками фіктивної діяльності ліміт становитиме 2 млн грн. На бізнес із підтвердженими доходами та прозорими операціями ці обмеження поширюватися не повинні.
Ще одним інструментом мав стати спеціальний реєстр дропів. Відповідний законопроект №14161 зареєстрували ще у жовтні 2025 року. Документ передбачає обмін інформацією між банками про клієнтів із підозрілою платіжною діяльністю. Для внесених до реєстру осіб пропонують обмежувати кількість рахунків і обсяги операцій на строк до двох років. Проте документ досі не ухвалено: у вересні 2026 року його включили до порядку денного парламенту, але до голосування справа не дійшла.
Чи змінить ситуацію кримінальна відповідальність? На відміну від банківських лімітів, які обмежують можливості проведення операцій, новий закон передбачає покарання за свідому участь у злочинній схемі. Крім того, можливість уникнути відповідальності за добровільне повідомлення про правопорушення може спонукати окремих власників рахунків співпрацювати зі слідством і допомагати встановлювати організаторів.
Однак притягнути дропів до відповідальності буде непросто. Правоохоронцям доведеться з'ясовувати, хто фактично розпоряджався рахунками, для чого їх використовували та чи знали власники карток про незаконні операції. Ще складніше встановити тих, хто організовує ці схеми й керує рухом коштів.
Саме тут і постає головна проблема. Новий закон дозволить карати власників карток, які свідомо беруть участь у незаконних операціях. Але на місце одного дропа легко знайти іншого. Організатори схем залишатимуться в тіні, доки правоохоронці не встановлять, хто скуповує доступ до чужих рахунків і розпоряджається грошима, що через них проходять.
Вікторія Чирва
Image by Michal Jarmoluk from Pixabay