22 вересня 2026 року. Через затримку міжнародного фінансування Мінфін переніс на грудень 39 млрд грн капітальних видатків, запланованих на осінь. Це зачепило будівництво та реконструкцію доріг, мостів, лікарень, укриттів і захист енергетики. Великі інфраструктурні компанії вже змушені вирішувати, які роботи продовжувати власним коштом, а які зупиняти.
17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис державного бюджету і перенесло частину капітальних видатків із вересня, жовтня та листопада на грудень. За даними голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, йдеться про 39 млрд грн.
Мінфін не називає це заморожуванням програм і пояснює рішення перенесенням строків фінансування. Однак саме капітальні видатки забезпечують будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт. Тому пауза зачепила дороги, лікарні, укриття у школах і медзакладах, соціальне житло та захист енергетичних об'єктів.
Як пояснюють у Мінфіні, причина – нестача коштів у бюджеті через затримку частини міжнародного фінансування. За січень–серпень Україна використала $20 млрд зовнішньої допомоги, водночас доходи загального фонду недовиконали план на 33,1 млрд грн. Затрималося й отримання окремих траншів, прив'язаних до виконання Україною погоджених із партнерами умов. Зокрема, йдеться про $4,26 млрд допомоги ЄС та $1,66 млрд від МВФ. У цих умовах уряд зберіг пріоритетне фінансування оборони, зарплат бюджетникам та соціальних виплат, а частину капітальних видатків переніс на кінець року.
Для будівельного та інфраструктурного ринку це означає не просто затримку бюджетного платежу. Підрядникам потрібно виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, розраховуватися з постачальниками та субпідрядниками, утримувати техніку і будівельні майданчики. Частину державних робіт великі компанії вже виконували власним коштом, очікуючи подальшого розрахунку з бюджету.
Одним із перших про наслідки зупинки фінансування заявив власник одного з найбільших інфраструктурних підрядників країни – компанії «Автострада» Максим Шкіль. За його даними, держава заборгувала компанії за виконані роботи близько 15 млрд грн, із яких 6,5 млрд грн уже перебувають у Казначействі. До кінця року «Автострада» планувала виконати ще приблизно 9 млрд грн робіт. Якщо фінансування не відновиться, компанія поступово згортатиме роботи та консервуватиме об'єкти.
Це стосується не лише доріг. «Автострада» будує метро на Виноградар за контрактом на 13,8 млрд грн, а також працює на об'єктах захисту енергетики у Сумській та Київській областях і столиці. Затримка фінансування може перенести завершення частини цих робіт на зимові місяці.
Інші великі підрядники поки не зупиняють критичні роботи повністю. «Автомагістраль-Південь», якій держава заборгувала понад 8 млрд грн, вирішила власним коштом продовжувати експлуатаційне утримання доріг, роботи на військових логістичних маршрутах, енергозахист та підготовку дорожньої мережі до зими. Водночас проекти, завершення яких можна відкласти, компанія зупинятиме, а витрати скорочуватиме.
Схожу модель обрала RDS. Компанія продовжує утримання доріг, роботи на об'єктах захисту енергетики, евакуаційних маршрутах і мостах. На інших проектах, де бюджетні платежі затримуються, темпи робіт планують зменшувати.
Пауза виникла в той момент, коли значна частина запланованих на рік коштів і без того залишалася невикористаною. Із 13,7 млрд грн, передбачених на інвестиційні проекти Мінрозвитку, за січень–липень було витрачено лише 1,4 млрд грн, або близько 10%. На дорожні роботи із річного плану 12,6 млрд грн використано 8,2 млрд грн. Таким чином, за цією статтею залишалося профінансувати ще 4,4 млрд грн.
Загалом за десятьма найбільшими невоєнними програмами розвитку за сім місяців було використано 37,9 млрд грн із передбачених на рік 73,8 млрд грн – 51,3%.
Найбільші ризики пов'язані із захистом енергетики. За оцінкою директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, у прифронтових Харкові, Дніпрі та Кривому Розі 85–90% фінансування відповідних проєктів припадає на державний бюджет. У середньому по країні його частка становить близько 80%, у Києві державний і місцевий бюджети фінансують такі роботи приблизно порівну.
Для більшості звичайних інфраструктурних проектів затримка платежів не обов'язково означатиме повну зупинку. Галузь уже працювала в умовах, коли держава розраховувалася із запізненням на кілька місяців. Але такі затримки збільшують витрати підрядників і зрештою здорожують будівництво. Значно складніша ситуація з енергетичними об'єктами, де кілька місяців затримки можуть означати перенесення завершення робіт з осені на середину зими.
Не гарантовано й те, що всі перенесені кошти вдасться використати у грудні. Капітальні видатки передбачають не лише перерахування грошей, а й проведення робіт. Тому частина проектів, які не отримають фінансування восени, може фактично перейти вже на 2027 рік.
Таким чином, перенесення 39 млрд грн дозволяє державі відкласти частину капітальних видатків до очікуваного надходження міжнародного фінансування, але створює проблеми для інфраструктурного ринку. Великі підрядники ще можуть певний час фінансувати критичні роботи власним ресурсом. Проте що довше не проводитимуться бюджетні платежі, то більше проектів доведеться зупиняти, а їхнє завершення – переносити на наступний рік.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay