21 вересня 2026 року. В Україні започаткували новий формат регіональної співпраці – «Карпатську вісімку» (C8), до якої увійшли вісім країн Центральної та Східної Європи. На першому саміті представили майже 100 інвестиційних проектів вартістю понад €40 млрд. Водночас власного фінансового механізму C8 поки не має, а частина її завдань уже охоплена іншими регіональними ініціативами та програмами ЄС.
Перший саміт «Карпатської вісімки» відбувся 18–20 вересня в Івано-Франківській області. Новий формат має об'єднати Україну, Польщу, Румунію, Словаччину, Угорщину, Чехію, Австрію та Сербію навколо енергетики, транспорту, промисловості, безпеки та транскордонної співпраці. У заході взяли участь близько 1400 гостей із 25 країн та майже 400 компаній із держав C8.
За даними Офісу президента, на форумі представили 95 проектів загальною вартістю понад €42,5 млрд. Однак це не обсяг уже залучених інвестицій. За підсумками саміту було оголошено про інвестиційні, фінансові та торговельні домовленості більш як на €1 млрд. Решта – проекти на різних стадіях готовності, для значної частини яких фінансування ще треба знайти.
Це добре видно на українській частині портфеля. До нього увійшли 55 проектів загальною вартістю $8,6 млрд, тоді як заявлена потреба у фінансуванні становить $7,3 млрд. Близько половини з них перебувають на стадії техніко-економічного або попереднього техніко-економічного обґрунтування, а готовими до реалізації чи такими, що вже реалізуються, організатори називають 20. Серед українських проектів – об'єкти вітрової та сонячної енергетики, системи накопичення енергії, логістичні хаби, мультимодальний термінал на Закарпатті та нові промислові виробництва.
Ще одна особливість портфеля C8 – до нього увійшли не лише нові ініціативи, які шукають фінансування. Наприклад, польська Baltic Power Offshore Wind Farm почала виробляти електроенергію ще в липні 2026 року, а модернізована виробнича лінія Kia Slovakia працює з серпня 2025-го. Загалом із 34 великих регіональних проектів 16 уже реалізуються або будуються, ще сім передбачають розширення існуючого бізнесу.
Організатори пояснюють це бажанням «покласти проекти на один стіл» і представити регіон великим інвесторам як єдиний ринок.
Однак більшу частину необхідного фінансування ще належить залучити. Власного багатомільярдного бюджету у «Карпатської вісімки» немає. Організатори називають три основні джерела: чинні фінансові інструменти Євросоюзу, майбутній окремий транснаціональний інструмент для Карпат та приватний капітал. Йдеться, зокрема, про програми Horizon Europe, Connecting Europe Facility, Interreg та LIFE. Однак окремих коштів для C8 у них не зарезервовано: за це фінансування Карпатському регіону доведеться конкурувати з іншими претендентами.
Головна довгострокова ставка – домогтися створення окремої макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат, яка стала би п'ятою після Балтійської, Дунайської, Адріатично-Іонічної та Альпійської стратегій і дала б C8 постійний механізм координації та доступу до європейських програм.
Втім, сама по собі макрорегіональна стратегія не означає появи десятків мільярдів нових грошей. Її завдання передусім у тому, щоб координувати вже наявні джерела фінансування та спрямовувати їх на спільні пріоритети. До того ж боротьба за майбутні кошти ЄС саме зараз загострюється.
Єврокомісія запропонувала довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки обсягом майже €2 трлн. Однак шість країн – Німеччина, Данія, Нідерланди, Австрія, Фінляндія та Швеція – наприкінці серпня заявили, що бюджет має бути скорочений на кілька сотень мільярдів євро.
18 вересня, у день початку саміту C8, Німеччина, Данія, Фінляндія, Нідерланди та Австрія знову виступили за значно менше зростання європейських видатків. Серед пріоритетів вони називають безпеку й оборону, конкурентоспроможність, інновації та міграцію. Показово, що Австрія водночас є учасницею «Карпатської вісімки».
Виникає й інше питання – що нового може дати C8, якщо в регіоні вже діє низка міжнародних форматів. Понад 20 років існує Карпатська конвенція, працюють Карпатський єврорегіон, Стратегія ЄС для Дунайського регіону, Interreg та Interreg NEXT. Є й Ініціатива трьох морів, до якої Україна приєдналася як асоційований партнер і пріоритети якої – транспортна, енергетична та цифрова інфраструктура – значною мірою перетинаються із завданнями C8.
Колишній посол України у США Валерій Чалий звертає увагу, що карпатська співпраця існує вже понад два десятиліття, тому новий формат має довести свою ефективність конкретними результатами. Додатковою проблемою він називає різні політичні інтереси восьми учасників, які можуть уповільнювати ухвалення спільних рішень.
Втім, дублювання окремих напрямів і відсутність гарантованого фінансування ще не означають, що новий формат не матиме сенсу. Його економічна логіка полягає насамперед у масштабі. Вісім країн мають сукупний ВВП близько $3,15 трлн, а транспортні, енергетичні та виробничі ланцюги дедалі більше перетинають державні кордони. Окремій області чи навіть країні складніше запропонувати інвестору проект такого масштабу, як цілому регіону.
Для України є й окремий інтерес. C8 може допомогти включати українські проекти відбудови у більші європейські транспортні, енергетичні та виробничі ланцюги. А створення окремої Карпатської макрорегіональної стратегії ЄС могло б надати співпраці постійний механізм, якого не мали попередні карпатські ініціативи.
Після саміту було створено Карпатську інвестиційну коаліцію, яка має займатися спільним просуванням проектів і залученням міжнародного капіталу. Для C8 це перший практичний механізм, який має перетворити політичну ініціативу на економічну.
Перший орієнтир уже є: понад €1 млрд домовленостей за результатами форуму проти портфеля більш як на €40 млрд. Наступний – обсяг реального фінансування, скільки інвестиційних планів перейдуть від ТЕО до будівництва і чи з'явиться окремий фінансовий механізм. Саме це покаже, чи стане «Карпатська вісімка» новим економічним інструментом, чи залишиться ще одним майданчиком для пошуку грошей у Брюсселі, банках та у приватних інвесторів.
Вікторія Чирва