17 вересня 2026 року. Уряд подав до Верховної Ради проект державного бюджету на 2027 рік. Його видатки мають зрости до 7,27 трлн грн, тоді як доходи становитимуть 5,65 трлн грн. Майже 4,9 трлн грн передбачено на оборону і безпеку. При цьому економіка, за урядовим прогнозом, зросте лише на 1,3%, а для фінансування запланованих витрат Україні знадобиться $52,6 млрд міжнародної допомоги, значна частина якої поки не підтверджена.
Порівняно з планом на 2026 рік з урахуванням внесених до нього змін доходи мають зрости на 452 млрд грн, або 8,7%, – до 5,65 трлн грн. Видатки збільшуються майже в півтора раза швидше – на 865 млрд грн, або 13,5%, до 7,27 трлн грн. Граничний дефіцит становитиме 1,67 трлн грн, або 15% ВВП. Державний борг на кінець наступного року може сягнути 12,31 трлн грн – близько 105% ВВП.
Бюджет на наступний рік побудований на сценарії, який передбачає продовження активних бойових дій. Реальний ВВП у 2027 році, за прогнозом, зросте лише на 1,3% проти очікуваних 1,8% цього року. Номінальний ВВП становитиме 11,14 трлн грн, інфляція – 8%. Середньорічний курс закладено на рівні 47,1 грн за долар, на кінець року – 48,3 грн.
Зберігатиметься і значний дисбаланс у зовнішній торгівлі. Експорт товарів і послуг прогнозується на рівні $57,8 млрд, імпорт – $137,5 млрд. Таким чином, негативне сальдо може наблизитися до $80 млрд.
Головним пріоритетом бюджету залишається безпека та оборона. На цей сектор передбачено 4,89 трлн грн – майже 44% прогнозного ВВП і близько двох третин усіх державних видатків. Це на 518 млрд грн більше, ніж передбачено чинним планом на 2026 рік. Із цієї суми близько 2,3 трлн грн планують спрямувати на озброєння та військову техніку, ще 1,8 трлн грн – на грошове забезпечення військовослужбовців.
Однак порівнювати ці суми з нинішнім бюджетом можна лише умовно. Під час війни фактичні потреби на оборону регулярно виявляються вищими за початково затверджені, через що бюджет доводиться переглядати протягом року. У 2026-му лише за загальним фондом оборонні витрати, за оцінками, можуть перевищити закладені в бюджеті на 450–550 млрд грн.
Головне питання – де брати гроші на всі заплановані видатки? Власних ресурсів держави для їх фінансування недостатньо, тому бюджет знову доведеться балансувати за рахунок внутрішніх і зовнішніх запозичень та допомоги партнерів. Водночас уряд розраховує збільшити надходження всередині країни. Податкові доходи держбюджету у 2027 році мають становити 2,86 трлн грн – приблизно на 350 млрд грн більше, ніж у 2026-му.
Найбільшим джерелом має стати ПДВ на імпортні товари – 859 млрд грн. Від ПДФО уряд розраховує отримати 689 млрд грн, від ПДВ із вироблених в Україні товарів – 385 млрд грн, акцизів – 377,5 млрд грн, податку на прибуток підприємств – 339 млрд грн.
При цьому частина запланованого приросту доходів залежить від рішень, яких ще немає. Серед них – можливе підвищення основної ставки ПДВ із 20% до 21%, збереження 50-відсоткового податку на прибуток банків, зміни в оподаткуванні доходів від цифрових платформ, перегляд пільги для міжнародних посилок вартістю до 150 євро та підвищення акцизів на пальне. Більшість цих кроків ще потребує рішення Верховної Ради.
Внутрішні запозичення також мають зрости. Переважно за рахунок ОВДП уряд планує залучити 544 млрд грн – майже на третину більше, ніж у 2026 році. Водночас можливості внутрішнього боргового ринку обмежені: ці кошти використовуються передусім для фінансування поточних потреб і самі по собі не вирішують проблему нестачі ресурсів.
Головним джерелом покриття потреб держави знову має стати міжнародна допомога. Необхідний обсяг зовнішнього фінансування на 2027 рік Мінфін оцінює у $52,6 млрд. Уряд розраховує на кошти Євросоюзу, МВФ, Світового банку, країн G7 та інших партнерів. Як пояснив міністр фінансів Сергій Марченко, із необхідних $52,6 млрд близько $20 млрд уже забезпечені домовленостями з партнерами, тоді як ще $32,6 млрд залишаються непокритою потребою.
Попри дефіцит ресурсів, уряд планує значне фінансування програм підтримки економіки. Близько 59 млрд грн передбачено на страхування від воєнних ризиків та інші механізми підтримки підприємств, 29 млрд грн – на програму доступного кредитування «5–7–9%» та державні гарантії, 10,1 млрд грн – Фонду розвитку інновацій, зокрема на оборонні технології. Ще 7,4 млрд грн передбачено для аграрного сектору – на кредитування, страхування, розмінування та інші програми.
Водночас частково фінансувати підтримку бізнесу пропонують за рахунок додаткових податків. Зокрема, надходження від можливого підвищення ПДВ уряд розглядає як одне з джерел страхування підприємств від воєнних ризиків. Для підтримки паливного бізнесу пропонується залучити кошти від підвищення акцизів на пальне. Обидва рішення ще має підтримати парламент.
Окремо у бюджеті передбачено 116 млрд грн на публічні інвестиційні проекти та програми, причому 76,4 млрд грн із цієї суми мають надійти від міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів.
Поступово відновлюється і Дорожній фонд. Його ресурс становитиме 52,8 млрд грн, із яких 42,7 млрд грн планують спрямувати на утримання та розвиток державних і місцевих доріг, решту – на погашення боргових зобов'язань.
Поряд із обороною та підтримкою економіки зростають і основні соціальні видатки. На програми за напрямами Мінсоцполітики передбачено близько 540 млрд грн – приблизно на 73 млрд грн більше, ніж цього року. Майже 293 млрд грн становитиме трансферт Пенсійному фонду, 66,4 млрд грн передбачено на підтримку людей з інвалідністю та їхню соціальну інтеграцію, 83,2 млрд грн – на підтримку внутрішньо переміщених осіб та пов'язані житлові програми. Зокрема, 39,6 млрд грн передбачено на допомогу із забезпеченням ВПО житлом, 11,5 млрд грн – на виплати за знищене майно.
Мінімальну зарплату планують підвищити на 10% – до 9546 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб – на 11%, до 3691 грн. Водночас це автоматично збільшить частину платежів підприємців, оскільки до цих показників прив'язані ЄСВ та окремі ставки єдиного податку.
На освіту і науку передбачено 328,5 млрд грн – приблизно на 51 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Із них 235,3 млрд грн мають піти на оплату праці працівників освіти.
Видатки на охорону здоров'я зростуть приблизно до 293 млрд грн. Найбільша стаття – 225 млрд грн на програму медичних гарантій. На централізовані закупівлі ліків закладено 20,8 млрд грн, ще 10 млрд грн – на програму медичного скринінгу для людей віком від 40 років.
Окремого фінансування у проєкті бюджету не отримали дві найбільш публічні урядові програми останніх років – «Національний кешбек» та зимова підтримка населення. Обидві свого часу активно просувалися владою, однак на 2027 рік окремих видатків на них не передбачено. Це не означає, що програми остаточно припиняються: за потреби уряд зможе шукати для них кошти за іншими бюджетними програмами.
Натомість фінансування телемарафону «Єдині новини» зберігається. Створений на початку повномасштабного вторгнення як спільний інформаційний формат, згодом він став об'єктом постійної критики через доцільність його подальшого існування та бюджетного фінансування. Телемарафон критикували й міжнародні партнери України, зокрема через те, що до спільного ефіру не потрапили телеканали, пов'язані з опозицією. Єврокомісія також неодноразово порушувала питання щодо доцільності подальшого існування марафону в нинішньому форматі. Попри це, у проекті бюджету на відповідну програму передбачено 1,6 млрд грн проти 1,5 млрд грн цього року.
Таким чином, бюджет-2027 зверстаний за досить складної комбінації умов: слабкого економічного зростання, збільшення воєнних і соціальних видатків та обмежених внутрішніх ресурсів. Частину додаткових коштів уряд розраховує отримати завдяки збільшенню податкових надходжень і можливим змінам у податках, однак ключовим залишається зовнішнє фінансування. Тому виконання бюджету значною мірою залежатиме від того, чи вдасться Україні залучити заплановані $52,6 млрд міжнародної підтримки.