16 вересня 2026 року. Серія російських ударів по великих фармацевтичних складах змусила ринок терміново перебудовувати систему постачання ліків. Дефіциту поки немає, однак в окремих регіонах уже виникають перебої з певними препаратами, а запасів деяких позицій може вистачити лише на два-три тижні. Проблема вже не тільки в тому, скільки медикаментів знищено, а й у тому, як забезпечити їх безперебійне постачання до аптек.
За останні тижні російські удари пошкодили або знищили одразу кілька великих об'єктів фармацевтичної логістики. Серед них – комплекси «Біокон», склади «Оптіма-Фарм», Universal Logistic, «БаДМ», Teva та «Аптеки Доброго Дня». Лише на комплексі «Біокон» на Київщині, який займав близько 45 тис. кв. м, було втрачено товарів на понад 15 млрд грн. На двох його складах зберігалися препарати різних категорій – від звичайних засобів проти кашлю до дорогих онкопрепаратів. Про відновлення роботи комплексу поки не йдеться.
Однак наслідки таких атак не обмежуються знищеними упаковками ліків. Разом із ними з роботи вибувають величезні складські потужності, через які проходили товарні потоки для аптек у різних регіонах.
Після цього дистриб'юторам доводиться змінювати маршрути доставки, перерозподіляти залишки між регіонами, збільшувати навантаження на інші склади та шукати альтернативні місця зберігання. У результаті удар по одному великому об'єкту створює «ефект доміно» для всього ланцюга постачання. Саме тому ліки можуть фізично залишатися в Україні, але тимчасово бути відсутніми у конкретному місті чи аптеці.
На це звертає увагу засновник сервісу бронювання ліків Liki.ua Юрій Чертков.
За його словами, дефіцит може мати різні прояви: препарат може бути в Україні, але тимчасово бути відсутнім у конкретному місті. Може зникнути певний бренд, тоді як його аналоги залишатимуться. Можуть виникнути проблеми з конкретним дозуванням, фасуванням, дитячою або ін'єкційною формою препарату.
Аптечна професійна асоціація України вже повідомляє про тимчасову відсутність окремих препаратів у постачальників та затримки з доставкою. Якщо ще тиждень тому більшість препаратів була в наявності, то зараз окремі позиції знайти складніше. Авторка матеріалу переконалася в цьому на власному досвіді: у жодній з перевірених нею київських аптек не було в наявності препарату L-тироксин, який, зокрема, постійно приймають пацієнти після видалення щитоподібної залози.
Втім, зникнення з аптек конкретного препарату ще не означає, що пацієнт залишається без необхідного лікування. У багатьох випадках його можна замінити препаратом з тією самою діючою речовиною. Як пояснює директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов, такі препарати в Україні можуть виробляти п'ять-десять компаній. Тому тимчасову відсутність одного генерика ринок здатний компенсувати аналогами. Складніше з оригінальними препаратами, які можуть не мати заміни, хоча виробники зацікавлені якнайшвидше відновити їх постачання.
Найуразливішими є ліки, які мають мало виробників або постачальників, потребують спеціальних умов зберігання чи холодового ланцюга і не мають достатньої кількості терапевтичних альтернатив. Особливо небезпечними такі перебої є для пацієнтів, які повинні приймати певні препарати постійно.
Водночас підстав говорити про системний дефіцит ліків по всій Україні наразі немає. У Державному експертному центрі МОЗ запевняють, що вакцини та інсуліни є в наявності. Для препаратів, необхідних при онкологічних, рідкісних захворюваннях і гемофілії, діє інший ланцюг постачання – значну їх частину закуповують держава та лікарні.
Для рідкісних і дороговартісних життєво необхідних препаратів також формують державний запас, який із міркувань безпеки зберігається невеликими партіями в різних місцях. Великі міжнародні виробники мають запаси на складах у Європі, що дозволяє за потреби швидше поповнювати їх в Україні.
Проте запас міцності не безмежний. За словами Черткова, зараз система тримається на запасах, перерозподілі препаратів, альтернативних маршрутах і роботі інших складів. Якщо атаки триватимуть, кожен наступний удар зменшуватиме цей запас міцності.
Додатковий ризик створює ажіотажний попит. Якщо люди почнуть купувати препарати не на звичайний термін, а одразу по кілька упаковок, тимчасова нестача може виникнути навіть там, де об'єктивного дефіциту не було. Тому фахівці радять не скуповувати ліки масово. Людям, які потребують постійної терапії, варто мати розумний запас саме необхідних їм препаратів.
Фармацевтичний ринок уже починає пристосовуватися до нової реальності. Раніше великі партії імпортних ліків могли зберігатися на одному складі два-три місяці. Після знищення великих логістичних центрів така модель стає надто ризикованою. СЕО «БаДМ» Дмитро Бабенко прогнозує перехід до прямих поставок дистриб'юторам меншими партіями.
Паралельно відбувається розосередження запасів. Замість концентрації великих обсягів препаратів в одному місці компаніям доведеться використовувати більше складів і маршрутів та мати можливість швидко перекидати товар з одного регіону в інший. Це складніша і дорожча логістика, але після серії російських ударів вона стає питанням не лише ефективності бізнесу, а й доступності ліків.
Поки препарати в Україні є. Питання в тому, наскільки швидко і стабільно фармацевтична система зможе доставляти їх туди, де на них чекають пацієнти.