11 вересня 2026 року. В Україні змінюють правила роботи індустріальних парків – відповідне рішення ухвалив парламент. Крім того, уряд включив до реєстру ще два парки – на Львівщині та Одещині, де планують створити загалом близько 2500 робочих місць. Водночас досвід уже створених парків показує: далеко не всі зареєстровані майданчики перетворюються на реально працюючі виробництва.
Отже, Верховна Рада ухвалила законопроект про вдосконалення функціонування індустріальних парків, який спрощує управління такими майданчиками, дозволяє їм розвивати власну енергетику та відкриває керуючим компаніям доступ до дешевих кредитів.
Одна з головних змін стосується управління. Ініціатор створення індустріального парку зможе одночасно виконувати функції його керуючої компанії. Раніше ці ролі були розділені, що ускладнювало запуск окремих проектів.
Розширюються й можливості самих підприємств. Учасникам парків дозволять виробляти електроенергію для власних потреб, а на їхній території можна буде розміщувати системи накопичення енергії та об'єкти альтернативної енергетики. Для промисловості це особливо важливо в умовах регулярних атак на українську енергосистему та ризику перебоїв з електропостачанням.
У законодавстві також з'являється поняття екоіндустріального парку. Йдеться про модель, за якої підприємства на одній території можуть ефективніше використовувати енергію та ресурси, а відходи або побічні продукти одного виробництва — ставати сировиною для іншого.
Окремо врегульовано створення необхідної для працівників інфраструктури — навчальних центрів, закладів харчування та інших допоміжних об'єктів. Спрощуються процедури зміни площі індустріального парку, переходу права власності на землю, включення та виключення майданчиків із державного реєстру.
Ще одна практична новація – доступ керуючих компаній індустріальних парків до державної кредитної програми «5-7-9». Це дає їм можливість залучати дешевше фінансування на облаштування територій та створення інфраструктури.
За даними Мінекономіки, станом на І квартал 2026 року в Україні було зареєстровано 114 індустріальних парків, із яких активними міністерство називало лише 37. На їхніх територіях було збудовано або будувалося 37 промислових підприємств. Загальний обсяг інвестицій у систему індустріальних парків сягнув 45,18 млрд грн, а кількість створених робочих місць – 4712.
Водночас темпи розвитку останніми роками помітно зросли. Лише протягом 2025 року до реєстру було включено 27 нових парків. За оцінкою Мінекономіки, кожен заповнений гектар індустріального парку в середньому дає близько 50 робочих місць, а один долар державних інвестицій у їхню інфраструктуру здатний залучити близько шести доларів приватного капіталу.
Проте інфраструктура залишається слабким місцем. За даними державного каталогу індустріальних парків станом на І квартал 2026 року, автомобільними дорогами були забезпечені 85% майданчиків, доступ до електроенергії мали 46%, до водопостачання – 40%, газопостачання – 37%, водовідведення – 34%. Залізничні колії були лише у 19% парків.
Попри труднощі із запуском частини майданчиків, держава продовжує розширювати їхню мережу. 4 вересня уряд включив до державного реєстру ще два індустріальні парки – «Хорватський Гостинець» на Львівщині та «Бессарабський АгроТех Парк» на Одещині. «Хорватський Гостинець» розміститься на території Миколаївської громади Стрийського району Львівської області. Ініціатором його створення виступила Миколаївська міська рада. Площа майданчика становитиме 32,34 га.
Парк орієнтуватиметься насамперед на машинобудування та виробництво промислової продукції. Серед запланованих напрямів – виробництво електродвигунів, генераторів, трансформаторів, електророзподільчої та контрольної апаратури, машин і устаткування, а також будівельних матеріалів. У проект планують залучити близько 913 млн грн інвестицій і створити приблизно 1500 робочих місць.
Другий новий парк – «Бессарабський АгроТех Парк» – створюється у Болградському районі Одеської області. Його площа становитиме 23 га, а спеціалізація безпосередньо пов'язана з аграрним потенціалом півдня України. Тут планують переробляти овочі та фрукти, виробляти олію, харчові продукти та іншу продукцію агропереробки. Очікуваний обсяг інвестицій становить близько 884 млн грн, кількість нових робочих місць – близько тисячі.
Два нові парки декларують залучення майже 1,8 млрд грн та створення близько 2500 робочих місць. Це більш як половина від загальної кількості робочих місць в індустріальних парках країни станом на І квартал 2026 року – 4712. Тож реалізація заявлених планів залежатиме передусім від того, наскільки швидко нові майданчики зможуть перетворитися на готові для інвесторів виробничі території.
Адже саме готовність майданчика до приходу інвестора багато в чому визначає, чи стане індустріальний парк реальним виробництвом, чи залишиться лише територією в реєстрі. Показовим тут є досвід сусідньої Польщі, яка почала створювати спеціальні економічні зони ще у 1990-х роках.
Польська модель від початку передбачала, що інвестору пропонують не лише територію з особливим статусом, а цілий пакет – податкові пільги, підготовлений майданчик та супровід від вибору ділянки до запуску виробництва. За понад два десятиліття спеціальні економічні зони стали одним з інструментів залучення великих промислових виробництв. У 2018 році Польща пішла далі й поширила можливість отримувати інвестиційні стимули фактично на всю територію країни.
Український досвід поки значно скромніший, однак і серед вітчизняних індустріальних парків уже є приклади успішного розвитку. Одним із найпомітніших центрів розвитку індустріальних парків стала Вінниця. У громаді створено шість таких майданчиків загальною площею понад 135 га. Тут паралельно будують інженерні мережі та дороги, зводять виробничі приміщення і залучають нових резидентів.
Ще один показовий приклад – Біла Церква на Київщині. У громаді працюють індустріальні парки «Біла Церква 1» і «Біла Церква 2». На розвиток інфраструктури одного з них було залучено 30,4 млн грн – порівну з державного та місцевого бюджетів. У червні цього року на території парку почали реалізацію нового виробничо-логістичного комплексу BALEX Company. Проект розрахований на кілька черг до 2030 року, а лише перший етап передбачає понад 11 тис. кв. м виробничих і логістичних площ.
Є й протилежні приклади. У січні 2026 року Кабмін виключив із державного реєстру одразу сім індустріальних парків: «Золотоноша», «Кам'янка-Бузький», «Новороздільський», «Нововолинськ», «Київщина», «Марамуреш» та «Володимир». Деякі з них перебували у реєстрі ще з 2017 року.
Причина в усіх випадках була принципово однакова: протягом більш як трьох років майданчики не змогли залучити промислових виробників. У Мінекономіки пояснювали це браком капітальних вкладень у підготовку територій, будівництво виробничих приміщень та підведення мереж. У результаті парки так і не стали достатньо привабливими для інвесторів.
Втім, виключення з реєстру не означає ліквідації такого парку – він може існувати далі, але втрачає право на державне стимулювання. Через шість місяців після виключення ініціатор може усунути недоліки і знову подати документи на включення до реєстру.
Саме цей досвід значною мірою пояснює логіку нового закону. Проблемою українських індустріальних парків уже стає не стільки їхня кількість, скільки здатність перетворити земельну ділянку з відповідним статусом на готовий для інвестора промисловий майданчик – з електроенергією, дорогами, виробничими приміщеннями та зрозумілими правилами роботи.
Тому два нові парки на Львівщині та Одещині стануть водночас і перевіркою нових правил. Заявлені майже 1,8 млрд грн інвестицій та 2500 робочих місць виглядають масштабно. Але головним показником буде кількість підприємств, які справді відкриють за цими адресами свої заводи.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay