9 вересня 2026 року. Уряд зробив нову спробу змінити правила фінмоніторингу політично значущих осіб (PEP). Цього разу спірну норму переписали з урахуванням претензій міжнародних партнерів, але знову додали до законопроекту, який до PEP прямого стосунку не має, – про оподаткування міжнародних посилок. При цьому окремий законопроект про PEP уже майже чотири місяці лежить у Верховній Раді без руху.
Новий урядовий законопроект №16051 зареєстрували 7 вересня. Його основна мета – змінити оподаткування товарів, які українці замовляють за кордоном і отримують у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Однак разом із цими змінами Кабмін запропонував переписати правила фінмоніторингу колишніх високопосадовців.
Це вже не перша спроба провести такі зміни разом із зовсім іншими законами. У квітні норма про PEP уже з'являлася в законопроекті №15112-1 про оподаткування міжнародних посилок. Тоді пропонувалося обмежити трьома роками період після залишення посади, протягом якого до колишніх PEP застосовуються особливі правила фінмоніторингу. Проти виступила Єврокомісія, яка попередила, що така зміна може розглядатися як відступ України від взятих на себе антикорупційних зобов'язань. Після цього норму прибрали.
Наступну спробу зробили вже через інший закон. У червні Верховна Рада ухвалила законопроект №15111-д про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. До нього також додали зміни щодо PEP.
Вони передбачали, що протягом 12 місяців після залишення посади колишній PEP перебуває під посиленим фінмоніторингом. Після цього банк міг продовжити посилений контроль лише за умови, що встановив і документально підтвердив високий або неприйнятно високий ризик.
Міжнародні партнери побачили в такій конструкції послаблення чинного режиму. У червневому меморандумі МВФ зазначалося, що ухвалені зміни послаблюють режим PEP і не відповідають стандартам FATF у сфері протидії відмиванню коштів. Міністр фінансів Сергій Марченко згодом попереджав, що підписання закону в такому вигляді створює ризики для фінансування України з боку ЄС. В результаті закон Володимир Зеленський так і не підписав.
Зрозуміти президента можна: ціна питання вимірюється мільярдами євро. Україна розраховує отримати восени другий транш допомоги ЄС обсягом близько 3,7 млрд євро. Серед умов його надання – завершення змін щодо оподаткування доходів із цифрових платформ, які зависли через спірну PEP-норму, а також ухвалення нового порядку оподаткування міжнародних посилок. Таким чином, у законопроекті №16051 фактично зійшлися одразу дві проблеми, від вирішення яких залежить отримання одного й того самого траншу ЄС.
Тепер Кабмін пропонує іншу конструкцію фінмоніторингу PEP. Посилений контроль після залишення посади має тривати щонайменше рік. Після цього банк оцінюватиме ризики конкретного клієнта. Якщо ризики, пов'язані з його колишнім статусом, залишаються, посилений моніторинг продовжуватиметься. Таку оцінку банк повинен проводити не рідше одного разу на рік. Ті самі правила пропонують застосовувати до членів сімей та пов'язаних із PEP осіб.
Водночас уряд передбачив захист від іншої проблеми, на яку давно скаржаться колишні чиновники: банки нерідко намагаються взагалі не мати справи з такими клієнтами через додаткові вимоги фінмоніторингу. Після спливу року сам факт того, що клієнт є колишнім PEP, не зможе бути достатньою підставою для відмови в обслуговуванні. Клієнт також матиме право вимагати перегляду рішення банку про відмову.
Таким чином, нова редакція суттєво відрізняється від тієї, яку Рада ухвалила в червні. Вона зберігає ризик-орієнтований підхід, але прибирає фактичну презумпцію, що через рік ризик PEP знижується і саме банк має доводити протилежне.
Однак залишається інше питання: чому для цього знову знадобився закон про посилки? Ще 15 травня у Верховній Раді зареєстрували окремий законопроект №15252, присвячений саме обслуговуванню політично значущих осіб. Він також пропонує зробити фінмоніторинг більш індивідуальним, встановити єдині правила оцінки ризиків та дати PEP можливість оскаржувати необґрунтовані відмови банків. Проте за майже чотири місяці цей документ так і не дійшов до голосування в залі.
Натомість нову редакцію PEP-норми уряд знову вклав у законопроект про міжнародні посилки. Саме з посилками у влади зараз є інша проблема – відсутність голосів.
1 вересня Рада розглядала одразу кілька законопроектів, необхідних для зміни правил оподаткування міжнародних відправлень – жоден необхідної підтримки не отримав. Очевидно, що ця тема – не дуже популярна серед депутатів. Йдеться, зокрема, про перегляд пільги, за якою зараз товари в міжнародних відправленнях вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ. Водночас відкладати рішення владі стає все складніше: зміни пов'язані з міжнародними зобов'язаннями України, і часу для їхнього ухвалення залишається не так багато.
На цьому тлі поява PEP у новому «посилковому» законопроекті виглядає невипадковою. Для частини депутатів проблема фінмоніторингу має цілком практичне значення: після завершення повноважень вони самі переходять до категорії колишніх PEP і стикаються з посиленими перевірками банків.
Тому зміни щодо PEP можуть стати додатковим аргументом для депутатів підтримати законопроект, який сам по собі необхідної кількості голосів не збирає. Прямо про такий політичний обмін уряд чи керівництво парламентського комітету не заявляли, тому стверджувати, що PEP додали саме заради голосів, не можна. Але послідовність подій дає підстави принаймні поставити це питання.
На кону – близько 3,7 млрд євро європейської допомоги. Тепер залишилося з'ясувати, чи допоможуть нові правила для PEP, покладені у «посилку», зібрати за неї необхідні 226 голосів.
Вікторія Чирва
Image by Lucas Wendt from Pixabay