18 серпня 2026 року. Найбільше гірничо-металургійне підприємство України «АрселорМіттал Кривий Ріг» частково зупинило виробництво після російського ракетного удару. Пошкоджено основні об'єкти енергетичного та доменного виробництва. На тлі збитків, скорочення виробництва та втрати ринків новий удар ставить питання про подальші перспективи підприємства.
У ніч проти 16 серпня російські війська завдали ракетного удару по «АрселорМіттал Кривий Ріг». Загинули двоє людей, ще 13 працівників підприємства та підрядних організацій отримали поранення. У компанії повідомили про серйозні пошкодження основних об'єктів енергетичного та доменного виробництва. Частину виробничих процесів довелося зупинити.
Для металургійного комбінату пошкодження саме цих об'єктів особливо чутливе. Доменне виробництво – одна з ключових ланок повного металургійного циклу: у доменних печах із залізорудної сировини виплавляють чавун, який далі йде на виробництво сталі та прокату. Водночас усі ці процеси залежать від стабільного енергопостачання. Тому пошкодження енергетичних і доменних об'єктів може порушити роботу всього технологічного ланцюга – від виплавки чавуну до виробництва готового прокату.
Це не перший прямий ракетний удар по підприємству. У ніч на 5 грудня 2022 року російські ракети також влучили в територію комбінату. Тоді загинув працівник, ще троє людей були поранені. Пізніше підприємство уточнювало, що ракети влучили у сортопрокатний цех.
Однак нинішній удар припав на значно складніший для підприємства період. За чотири роки великої війни «АрселорМіттал Кривий Ріг» так і не повернувся до довоєнних обсягів виробництва. Для порівняння: у 2025 році АМКР виробив 1,69 млн тонн сталі – лише 34,3% від рівня 2021 року, а прокату – 1,56 млн тонн, або 33,9% довоєнного рівня. Чавуну – 2,53 млн тонн, 47,5% від 2021-го.
Причин кілька. Насамперед – війна, дорога електроенергія, складна логістика та втрата частини традиційних ринків. До цього у 2026 році додалися нові проблеми з експортом до Євросоюзу. Після запровадження європейського механізму вуглецевого коригування CBAM продукція українського підприємства стала дорожчою для європейських покупців. За оцінкою гендиректора АМКР Мауро Лонгобардо, додаткові витрати становлять $60–90 на тонну. Європейські клієнти припинили замовлення, а під загрозою опинився запланований на цей рік експорт 1,25 млн тонн продукції – майже половина очікуваного виробництва підприємства.
Через відсутність замовлень комбінат був змушений знизити роботу доменних печей до технологічного мінімуму. У компанії попереджали: робота лише однієї доменної печі настільки збільшує собівартість продукції, що виробництво може втратити економічний сенс.
До проблем зі збутом додалися перебої з електропостачанням та висока вартість електроенергії. Через російські удари по українській енергосистемі підприємство потерпає від обмежень електропостачання, а високі тарифи безпосередньо збільшують собівартість металу.
Через це підприємству доводиться скорочувати не лише виробництво, а й персонал. Станом на липень 2026 року на «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом із дочірніми підприємствами працювало близько 17 тисяч людей, тоді як на початку 2022-го було близько 23 тисяч. Тож за роки великої війни чисельність персоналу скоротилася приблизно на 6 тисяч, або більш ніж на чверть.
У компанії скорочення робочих місць пояснюють зміною виробничих процесів, але наголошують: не завжди йдеться про звільнення людини. Частині працівників пропонують інші вакансії та перенавчання. Однак скільки людей зрештою втратять роботу, на підприємстві поки не називають.
Скорочення виробництва і персоналу відбувається на тлі дедалі складнішого фінансового становища підприємства. За перший квартал 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримав 4,6 млрд грн чистого збитку — на 53% більше, ніж за той самий період минулого року. За весь 2025 рік збиток становив майже 8,9 млрд грн.
Однак навіть за таких умов у 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» виробив близько 23% усієї української сталі та майже 24% прокату. Комбінат також залишається одним із великих платників податків: у 2025 році він перерахував до бюджетів усіх рівнів 8,5 млрд грн податків і зборів – майже на 28% більше, ніж роком раніше.
Наразі АМКР оцінює масштаби руйнувань і не називає строків повного відновлення пошкоджених потужностей. Та якщо до наслідків атаки додадуться нові економічні проблеми, підприємству може загрожувати вже не чергове скорочення, а зупинка частини виробництва.
Вікторія Чирва
Photo by yasin hemmati on Unsplash