10 серпня 2026 року. Значна частина українського бізнесу досі використовує російську програму 1С для бухгалтерського та управлінського обліку. Точної статистики немає, однак учасники ринку оцінюють частку компаній, які продовжують користуватися 1С та пов’язаними з нею рішеннями, у 70–80%.
Така залежність формувалася десятиліттями. Російська 1С прийшла в Україну ще у 1990-х і поступово стала фактично стандартною програмою для бухгалтерського та управлінського обліку. Її адаптували до українського законодавства, а навколо програми виникла велика мережа фахівців. Згодом 1С почали використовувати не лише для бухгалтерії, а й для управління складами, закупівлями, продажами, нарахування зарплат та інших бізнес-процесів.
Після початку російської агресії ситуація змінилася, а у 2017 році Україна запровадила санкції проти російської компанії «1С» та її українських представництв.
Після цього на українському ринку почала активно поширюватися BAS (Business Automation Software), яку позиціонували як альтернативу 1С. Її постачальником виступала польська компанія NetHelp. Для багатьох українських компаній перехід на BAS став найпростішим рішенням, оскільки не потребував повної перебудови звичної системи та перенавчання персоналу.
Однак технологічно BAS не стала повноцінною альтернативою: програми цієї лінійки працюють на платформі «1С:Підприємство 8.3» і зберігають ту саму архітектуру та значну частину програмного коду. Тож підприємства фактично залишалися в тій самій технологічній екосистемі. У вересні 2024 року Україна запровадила санкції і проти польської NetHelp та низки продуктів BAS.
У січні 2026 року Держспецзв’язку внесла 1С та BAS до переліку програмного забезпечення, забороненого до використання у визначених законом інформаційних системах. Однак для звичайних приватних компаній це не означає повної заборони: вони й сьогодні можуть продовжувати користуватися встановленою 1С.
Проблема використання 1С полягає не лише в російському походженні програми. Йдеться також про безпеку даних і залежність підприємства від програмного продукту, подальший розвиток та підтримку якого воно не контролює.
У бухгалтерських та управлінських системах зберігається значна частина інформації про діяльність компанії: фінансові операції, дані про працівників і зарплати, клієнтів та постачальників, закупівлі, продажі, товарні залишки. Несанкціонований доступ до такої бази може відкрити стороннім значну частину внутрішньої інформації підприємства.
Додатковий ризик виникає, коли компанія використовує стару або неліцензійну версію програми. Після запровадження санкцій частина користувачів перестала отримувати офіційні оновлення, а необхідні модулі та нові версії можуть завантажуватися з неофіційних джерел, де неможливо гарантувати відсутність шкідливого коду.
Наскільки небезпечним може бути зараження через програмне забезпечення, Україна побачила у 2017 році. Тоді через механізм оновлення бухгалтерської програми M.E.Doc поширився вірус NotPetya, який уразив системи українських підприємств, банків та державних установ.
Є й інша проблема: чим довше підприємство користується 1С, тим важче від неї відмовитися. За роки роботи накопичуються великі масиви даних, до програми підключають складський облік, продажі, зарплату та інші процеси, створюють власні модулі. Під час переходу все це доводиться переносити або налаштовувати заново.
Держава намагається вирішити проблему законодавчо. Змінити ситуацію мав законопроект №13505 «Про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації». Він передбачав відповідальність за порушення встановлених обмежень – штраф міг сягати 2% річного обороту компанії. Проте 30 червня 2026 року Верховна Рада законопроект не підтримала.
Тому наразі 1С та BAS внесені до переліку забороненого програмного забезпечення, але звичайна приватна компанія може продовжувати ними користуватися без окремого штрафу за сам факт використання. Водночас готується новий законопроект: для продавців та інтеграторів пропонують жорсткі обмеження, а для підприємств-користувачів – перехідний період.
Швидко відмовитися від 1С, однак, буде непросто. Особливо це стосується середніх і великих підприємств, де за багато років навколо неї вибудували цілу цифрову інфраструктуру: склади, виробництво, закупівлі, зарплату, продажі, банківські сервіси та електронний документообіг.
Тому перед переходом компанії необхідно визначити, які функції 1С їй потрібні, вибрати нову систему, перенести дані та відновити необхідні інтеграції, а також навчити працівників.
Водночас альтернатив 1С в Україні вже достатньо. Для бухгалтерського та управлінського обліку доступні «Дебет Плюс», MASTER, ISpro, K2 ERP, SELF-ERP, BookKeeper та інші продукти. Для складніших проектів використовуються міжнародні ERP-системи Microsoft Dynamics 365, Odoo та SAP.
Вартість переходу залежить від масштабу бізнесу та складності системи. Для невеликої компанії, яка використовує 1С переважно для бухгалтерії, базові пакети впровадження Odoo на українському ринку стартують приблизно від 30 тис. грн без ПДВ. Для підприємств із великою кількістю власних модулів та інтеграцій міграція фактично означає впровадження нової ERP-системи, може коштувати значно дорожче і тривати кілька місяців.
Зменшити ризики дозволяє поетапна міграція. Наприклад, K2 ERP у 2026 році запустила механізм імпорту даних з різних конфігурацій 1С та BAS, який дозволяє певний час паралельно використовувати стару та нову системи.
Частково компенсувати витрати малого та середнього бізнесу може програма «Ваучери для цифрової трансформації ММСП», яку реалізує Асоціація «IT Ukraine» за підтримки німецької GIZ. Ваучер можна використати на придбання та впровадження нового програмного забезпечення, перенесення даних і навчання персоналу. У липні 2026 року організатори оголосили додатковий набір підприємств.
Таким чином, проблема вже не у відсутності альтернатив 1С, а у вартості та складності переходу. Проте що довше компанія залишається на старій системі, то складнішою та дорожчою стає майбутній перехід на інший софт. Тож питання для бізнесу дедалі більше змінюється з «чи варто відмовлятися від 1С» на «коли і як це зробити».
Вікторія Чирва
Image by Werner Moser from Pixabay