3 серпня 2026 року. Національний банк України вперше з початку 2025 року підвищив облікову ставку – з 15% до 15,5% річних. Для більшості учасників фінансового ринку це рішення стало несподіванкою. Аналітики переважно очікували, що регулятор залишить ставку без змін, однак погіршення інфляційних прогнозів змусило його змінити курс.
Як пояснив голова НБУ Андрій Пишний, останніми місяцями фундаментальний інфляційний тиск став стійким через подорожчання логістики, енергоресурсів та робочої сили. Саме це й зумовило рішення підвищити облікову ставку.
Разом із рішенням про підвищення ставки Нацбанк оприлюднив оновлені макроекономічні оцінки.
Регулятор погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, водночас поліпшив очікування економічного зростання – з 1,3% до 1,8%. Таким чином головний акцент змістився саме на боротьбу зі зростанням цін, яке виявилося стійкішим, ніж очікувалося ще навесні.
На перший погляд ситуація виглядає суперечливо. У червні річна споживча інфляція справді знизилася до 7,2%. Однак це сталося переважно завдяки сезонному збільшенню пропозиції сирих продуктів харчування. Значно важливішим показником для Нацбанку є базова інфляція, яка не враховує таких тимчасових чинників. Саме вона продовжила прискорюватися, досягнувши 8,1%, і навіть перевищила прогноз самого регулятора.
У НБУ пояснюють таку динаміку зростанням витрат бізнесу. Підприємства дедалі більше витрачають на логістику, оплату праці та енергоресурси, а це поступово позначається на вартості товарів і послуг. До цього додаються наслідки подорожчання пального, попереднього послаблення гривні та збільшення бюджетних видатків.
За прогнозом регулятора, у другому півріччі інфляція знову почне прискорюватися. За підсумками року вона може сягнути 10%, тоді як базова інфляція – 9,2%. Лише у 2027 році очікується її поступове зниження до 6,9%, а повернення до цільового рівня 5% прогнозується наприкінці 2028 року.
Водночас у НБУ не очікують, що підвищення ставки істотно загальмує кредитування. За оцінками регулятора, банківські кредити й надалі зростають більш ніж на 30% на рік, а їх розвиток підтримуватимуть висока ліквідність банківської системи, конкуренція за надійних позичальників і державні програми фінансування.
На думку фінансових експертів, рішення Нацбанку насамперед має превентивний характер: регулятор вирішив не чекати подальшого посилення інфляційного тиску, а стримати його на ранньому етапі. Саме тому більшість банкірів називають підвищення ставки спробою заздалегідь стримати інфляцію та зміцнити довіру до гривні.
Найпомітніше зміни можуть проявитися на депозитному ринку. Експерти очікують, що найближчими тижнями окремі банки почнуть переглядати ставки за гривневими вкладами, насамперед строком від трьох до шести місяців. Однак цей процес не буде одночасним для всіх установ: усе залежатиме від того, наскільки активно кожен банк потребує нових коштів вкладників.
Подорожчання кредитів також можливе, але воно навряд чи буде пропорційним підвищенню облікової ставки. Фінансисти звертають увагу, що кінцева вартість позик залежить не лише від рішень Нацбанку, а й від вартості ресурсів, кредитних ризиків та умов конкретних програм фінансування.
Крім того, економісти закликають не переоцінювати вплив цього рішення на валютний ринок. На їхню думку, сьогодні курс гривні значно більше залежить від зовнішньої торгівлі, обсягів міжнародної фінансової допомоги, експортної логістики та ситуації з морськими перевезеннями. Тому підвищення облікової ставки навряд чи кардинально змінить тенденцію до поступового послаблення гривні, хоча здатне зробити цей процес більш контрольованим і менш різким.
Водночас Нацбанк покращив прогноз економічного зростання. Якщо раніше очікувалося, що ВВП України збільшиться цього року на 1,3%, то тепер прогноз становить 1,8%. Цьому, за оцінками регулятора, сприятимуть відновлення енергосистеми після минулорічних атак, масштабні бюджетні видатки та кращий урожай, ніж торік.
Разом із цим Нацбанк визнає, що ризики для економіки залишаються надзвичайно високими. Насамперед ідеться про війну та її вплив на виробництво, енергетику й логістику. Останнім часом російські удари дедалі частіше спрямовані по підприємствах і транспортній інфраструктурі, що одночасно стримує економічну активність і збільшує витрати бізнесу. Додатковий тиск створюють дефіцит робочої сили, можливе зростання бюджетних витрат, нестабільність світових цін на енергоносії та ризики, пов'язані з міжнародним фінансуванням.
Національний банк не виключає, що нинішнє підвищення облікової ставки може бути не останнім. Регулятор прямо заявив про готовність і надалі посилювати процентну політику, якщо інфляційний тиск виявиться сильнішим за очікування. Водночас повернення до циклу зниження ставки наразі прогнозується не раніше другого кварталу 2027 року.
Фактично рішення від 30 липня стало сигналом, що боротьба зі зростанням цін знову виходить на перший план. Попри покращення прогнозу економічного зростання, Нацбанк визнав: інфляційний тиск виявився сильнішим, ніж очікувалося ще кілька місяців тому. Саме тому регулятор вирішив відкласти подальше пом'якшення монетарної політики й повернутися до підвищення облікової ставки. Наступне рішення щодо її рівня Правління НБУ має ухвалити 17 вересня.
Вікторія Чирва
Image by Stefan Schweihofer from Pixabay