28 липня 2026 року. Україна опинилася в доволі незвичній ситуації. Закон про оподаткування цифрових платформ, ухвалення якого було однією з вимог міжнародних партнерів і входило до переліку зобов'язань перед МВФ та Європейським Союзом, уже понад півтора місяця чекає на підпис президента. Ба більше, як з’ясували українські ЗМІ, саме представники ЄС попросили Володимира Зеленського не підписувати документ у його нинішній редакції. Причиною стали зміни, які з'явилися в законопроекті вже під час його розгляду в парламенті.
Нагадаємо, 9 червня Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У медіа його швидко охрестили «податком на OLX», хоча насправді він стосується значно ширшого кола сервісів – від Uklon, Bolt і Glovo до Booking та Airbnb.
Ідея документа полягає у тому, щоб зробити прозорішими доходи, які українці отримують через цифрові платформи. Замість того щоб люди самостійно подавали декларації, оператори платформ мали б передавати інформацію до податкової та виконувати функції податкових агентів.
Водночас для таких доходів передбачено пільговий режим оподаткування. Якщо виконати визначені законом умови, ставка становитиме 10%, тоді як за чинними правилами такі доходи підлягають оподаткуванню за загальною ставкою.
Сам по собі цей закон не викликав такого масштабного суспільного спротиву, як інші податкові ініціативи останніх років. Навпаки, він вважався одним із найменш конфліктних пунктів програми співпраці України з МВФ.
Однак з моменту ухвалення документу минуло вже понад півтора місяця, а президент Володимир Зеленський його досі не підписав. За інформацією видання "Економічна правда", проблема полягає зовсім не в самому механізмі оподаткування доходів від цифрових платформ. Співрозмовники видання в уряді, НБУ та Верховній Раді стверджують, що причиною затримки стали поправки щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб – так званих PEP (Politically Exposed Persons). Зокрема, поправки передбачають пом'якшення правил посиленого фінансового моніторингу щодо політично значущих осіб після їхнього звільнення з посад.
Як відомо, до категорії PEP належать президент, народні депутати, міністри, керівники правоохоронних органів, члени правління НБУ, посли та інші високопосадовці. Для таких осіб банки застосовують посилений фінансовий моніторинг – перевіряють походження коштів, можуть вимагати додаткові документи та ретельніше оцінюють фінансові операції. Це один із міжнародних інструментів боротьби з корупцією та відмиванням коштів.
Саме зміни до цих правил і стали предметом дискусії. Представників ЄС занепокоїло те, що парламент змінив положення про фінансовий моніторинг PEP, а окремі формулювання вже не відповідають підходам, закладеним у директивах Європейського Союзу.
Зараз влада має кілька можливих сценаріїв. Один із них – підписати закон у нинішній редакції, а потім окремим законопроєктом виправити спірні положення щодо PEP. Інший – накласти вето та повернути документ до Верховної Ради без суперечливих поправок.
Втім, обидва варіанти мають свої складнощі. Конституційний строк, відведений президенту для підписання або ветування закону, уже минув. Крім того, немає гарантій, що парламент погодиться швидко переголосувати документ і вилучити саме ті норми, які викликали претензії. Зрештою, зміни стосуються правил фінансового моніторингу самих парламентарів як політично значущих осіб, їхніх родин і пов'язаних із ними людей.
Зараз тривають консультації щодо компромісного рішення з європейськими партнерами. Час для цього обмежений, адже закон входить до переліку міжнародних зобов'язань України, а затягування його ухвалення може позначитися на виконанні домовленостей із МВФ та ЄС.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay