23 липня 2026 року. З 1 серпня "Укрзалізниця" планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 30%. Для державного перевізника це питання фінансового виживання, для бізнесу – ще один удар по конкурентоспроможності. Дискусія вже давно вийшла за межі суперечки про тарифи: фактично йдеться про те, хто має оплачувати хронічні проблеми однієї з найбільших державних компаній країни.
У компанії наголошують: нинішнє підвищення – не спроба заробити, а необхідність втриматися на плаву. Після останньої індексації у 2022 році витрати "Укрзалізниці" різко зросли. Лише видатки на електроенергію збільшилися на 15,4 млрд грн, а промислова інфляція за цей час перевищила 100%. Водночас тарифи чотири роки залишалися незмінними, хоча закон дозволяє переглядати їх щороку за наявності економічного обґрунтування.
Не меншою проблемою стало різке скорочення вантажної бази. Якщо у довоєнному 2021 році компанія перевезла 315 млн тонн вантажів, то у 2025 році – лише 161,3 млн тонн. Втрата транзиту з Росії та Білорусі, окупація частини промислових регіонів і постійні російські удари по інфраструктурі фактично зруйнували модель, за якою вантажні перевезення фінансували розвиток залізниці та покривали збитки пасажирського сектору.
Саме тому в "Укрзалізниці" переконують: навіть запропоновані 30% – це компроміс. Спочатку компанія просила підвищити тарифи на 45%, однак уряд погодив лише 30%. Решту втрат перевізник обіцяє компенсувати власною програмою економії: продажем металобрухту, непрофільних активів та скороченням капітальних видатків.
Втім, навіть після індексації фінансові проблеми нікуди не зникнуть. За підрахунками Мінрозвитку, нові тарифи принесуть компанії близько 8,6 млрд грн додаткових доходів. Для порівняння: лише у 2025 році "Укрзалізниця" отримала 7,6 млрд грн збитку, а за перші чотири місяці 2026-го – ще 9,3 млрд грн. Якщо ж тарифи залишити без змін, у компанії прогнозують понад 21 млрд грн річних збитків та дефіцит ліквідності понад 26 млрд грн.
Додатковим аргументом для керівництва є переговори з кредиторами. На початку року компанія припинила обслуговування єврооблігацій на понад мільярд доларів і зараз веде переговори про реструктуризацію боргу. В "Укрзалізниці" не приховують: підвищення тарифів має показати міжнародним кредиторам, що підприємство здатне генерувати додаткові доходи.
Окремою проблемою залишається пасажирський сектор. Уже багато років саме вантажні перевезення фактично компенсують його збитковість. Торік приміські та міжміські перевезення знову принесли багатомільярдні втрати, тому уряд паралельно працює над механізмом PSO – моделлю, за якою соціально важливі пасажирські маршрути фінансуватимуться окремо, як це давно працює у країнах Європейського Союзу. Однак ця реформа поки що не завершена, тому фінансовий тягар і надалі залишається на вантажному бізнесі.
Саме тут і виникає головний конфлікт. Бізнес не заперечує, що фінансовий стан "Укрзалізниці" складний. Однак вважає несправедливим, що розплачуватися за нього знову пропонують вантажовідправникам.
Найгостріше на ініціативу відреагували металурги. Вони нагадують: ціни на руду та метал визначаються світовим ринком, тому українські експортери не можуть просто перекласти додаткові витрати на покупців. Будь-яке подорожчання логістики автоматично зменшує їхню прибутковість. Тим більше, що галузь уже працює під тиском високих цін на електроенергію, торговельних обмежень ЄС та механізму CBAM. За словами президента асоціації "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, частина підприємств уже скоротила виробництво або зупинилася, а нове підвищення тарифів лише поглибить кризу.
Схожі побоювання висловлюють аграрії. За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, логістичні витрати зростуть на 5-7 доларів на тонні, а для господарств Чернігівської, Сумської та Харківської областей – до 7-9 доларів. Найбільше постраждають виробники кукурудзи, де навіть кілька додаткових доларів можуть істотно скоротити прибуток. У підсумку, наголошують в УКАБ, подорожчання перевезень означає лише одне – фермер отримає менше грошей за свій урожай.
Інші ризики бачать виробники будівельних матеріалів. Через велику частку транспортних витрат у собівартості продукції нові тарифи майже неминуче призведуть до подорожчання цементу, щебню, цегли та металевих виробів. А це означає дорожче житло та вищу вартість відбудови зруйнованої війною інфраструктури. При цьому виробники не заперечують проти необхідності підтримки "Укрзалізниці", але хочуть бачити, на що саме підуть додаткові кошти і чи покращиться якість перевезень.
Не менш жорстко виступила й енергетична галузь. У Всеукраїнській енергетичній асамблеї попередили, що подорожчання перевезень вугілля створює додаткові ризики для підготовки до опалювального сезону. Енергетики наголошують: фінансові проблеми державної компанії не повинні вирішуватися коштом підприємств, які забезпечують енергетичну безпеку країни.
із залізниці на автомобільний транспорт. За оцінками УКАБ, зона, де автоперевезення стануть економічно вигіднішими, може збільшитися майже удвічі. У такому разі "Укрзалізниця" ризикує втратити частину клієнтів, а очікуваний фінансовий ефект від підвищення тарифів виявиться значно меншим за прогнозований.
Суперечка навколо тарифів фактично звелася до двох різних підходів. В уряді переконані, що без регулярної індексації "Укрзалізниця" просто не зможе підтримувати роботу інфраструктури в умовах війни, а модель бюджетного фінансування, як у країнах ЄС, Україна наразі не здатна собі дозволити.
Натомість економісти вважають, що проблема набагато глибша. На їхню думку, причина постійних тарифних конфліктів полягає у збереженні державної монополії, коли вантажні перевезення змушені фінансувати всю систему.
Вихід експерти бачать у розділенні інфраструктури та перевезень, відкритті ринку для приватних операторів і переході до конкурентного ціноутворення.
Поки ж остаточну крапку в цьому спорі не поставлено. Робоча група Верховної Ради з питань підвищення ефективності управління державними підприємствами вже запропонувала повернути наказ про підвищення тарифів на доопрацювання. Депутати наполягають на додатковому економічному аналізі, оцінці наслідків для промисловості та перевірці дотримання регуляторної процедури. Тож цілком можливо, що остаточне рішення ухвалюватиме вже новий уряд, якому доведеться шукати баланс між фінансовим порятунком "Укрзалізниці" та збереженням конкурентоспроможності українського бізнесу.