Новий уряд Корецького

17 липня 2026 року. Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету Міністрів на чолі із Сергієм Корецьким. Одночасно влада переглянула структуру уряду, перерозподіливши повноваження між низкою міністерств. Одні відомства знову стали самостійними, інші отримали нову сферу відповідальності. Головне, що формування уряду поки що не завершене – парламент ще має призначити міністрів оборони та закордонних справ.

Однією з головних структурних змін стало відновлення окремого Міністерства аграрної політики та продовольства. Протягом останнього часу аграрний напрямок був об'єднаний із Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. Тепер його знову виокремили в самостійне відомство.

У результаті Міністерство економіки більше не відповідатиме за аграрний сектор. Натомість воно зберегло екологічний напрямок і працюватиме як Міністерство економіки та довкілля. Саме на це відомство покладаються питання економічної політики, розвитку підприємництва, залучення інвестицій та екологічного регулювання.

Ще одна помітна реформа стосується сфери відбудови. Якщо раніше інфраструктура, транспорт, розвиток громад, територій та питання внутрішньо переміщених осіб були об'єднані в одному великому міністерстві, то тепер ці функції розділили. Окреме відомство відповідатиме за розвиток громад, територій та внутрішньо переміщених осіб, тоді як питання інфраструктури, транспорту та реалізації проектів відбудови зосереджені в іншому міністерстві. Таким чином уряд повернувся до більш вузької спеціалізації окремих органів виконавчої влади.

Попри масштабне оновлення Кабміну, низка ключових міністрів зберегли свої посади. Міністром фінансів залишився Сергій Марченко, який очолює відомство з березня 2020 року. Продовжить працювати на посаді й Віктор Ляшко, який керує Міністерством охорони здоров'я з 2021 року. Без змін залишилися також Матвій Бідний, який очолює Міністерство молоді та спорту, та Денис Улютін, який і надалі відповідатиме за соціальну політику.

Водночас окремі члени попереднього уряду зберегли свої посади без змін. Зокрема, Денис Шмигаль і надалі працюватиме першим віцепрем'єр-міністром – міністром енергетики. На своїй посаді залишилася й Тетяна Бережна, яка продовжить очолювати гуманітарний блок уряду як віцепрем'єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури.

Нових облич у Кабміні теж вистачає. Серед нових членів уряду найбільшу увагу привертає Олександр Кравченко, який очолив Міністерство економіки та довкілля. До переходу на державну службу він майже 15 років працював у міжнародній консалтинговій компанії McKinsey & Company, де пройшов шлях від консультанта до керівника українського офісу.

Після початку повномасштабної війни Кравченко став одним із авторів першого комплексного плану післявоєнної відбудови України та працював над проектами реформування економіки разом із міжнародними партнерами. Саме тому його призначення багато експертів розцінюють як ставку на професійного менеджера, який має досвід стратегічного планування та роботи з великим міжнародним бізнесом.

Ще одним новим членом уряду став Віталій Кім, який очолив Міністерство у справах ветеранів. До призначення він понад чотири роки керував Миколаївською обласною військовою адміністрацією, ставши одним із найвідоміших керівників регіонів після початку повномасштабного вторгнення Росії. Саме під його керівництвом Миколаїв витримав тривалу оборону та масовані обстріли, а сам Кім завдяки відкритому стилю спілкування став однією з найбільш упізнаваних публічних постатей української влади.

На посаду віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції призначено Всеволода Ченцова. На відміну від більшості своїх попередників, він є не політиком, а кадровим дипломатом. Понад два десятиліття Ченцов працює в системі Міністерства закордонних справ, був послом України в Нідерландах, а останні кілька років представляв Україну при Європейському Союзі в Брюсселі. Саме там він безпосередньо займався переговорами щодо вступу України до ЄС, санкційної політики та взаємодії з європейськими інституціями.

Саме Ченцов змінив на посаді Тараса Качку, який протягом останніх років відповідав за європейську інтеграцію та був одним із ключових українських переговірників із Брюсселем. Втім, про відставку в класичному розумінні не йдеться: президент запропонував призначити Качку представником України при Європейському Союзі. Крім того, він має зберегти функції торгового представника України.

Фактично влада переводить його з урядової роботи на дипломатичний напрямок, де він і надалі займатиметься переговорами з ЄС, зокрема питаннями торгівлі, євроінтеграції та відкриття переговорних кластерів.

Однак кадрове перезавантаження виконавчої влади поки що не завершене. Насамперед це стосується двох так званих президентських міністерств – оборони та закордонних справ. Їхніх керівників Верховна Рада призначає за поданням президента.

Після відставки уряду свою посаду залишив і Андрій Сибіга. Однак нову кандидатуру на посаду міністра закордонних справ президент поки що не вніс. Таким чином МЗС залишається без повноцінного керівника до ухвалення відповідного рішення парламентом. Втім, згідно з повідомленнями ЗМІ, Сибіга однозначно збереже свою нинішню посаду в уряді Корецького.

Інша ситуація склалася в Міністерстві оборони. Про перипетії навколо цього крісла eDialog докладно писав вчора. Після кадрової інтриги навколо цього відомства Володимир Зеленський повідомив, що доручив виконувати обов'язки міністра оборони виконувачу обов'язків голови СБУ Євгенію Хмарі. Водночас президент наголосив, що після завершення необхідних юридичних процедур внесе його кандидатуру до Верховної Ради.

Таке формулювання має принципове значення. Конституція України передбачає, що міністра оборони призначає саме парламент за поданням президента. Тому глава держави не оголосив про призначення нового міністра, а використав іншу юридичну конструкцію – доручив Хмарі забезпечити керівництво відомством до завершення процедури призначення.

Євгеній Хмара – генерал-майор Служби безпеки України, багаторічний керівник Центру спеціальних операцій «Альфа», а з початку цього року – виконувач обов'язків голови СБУ. На відміну від своїх попередників, він є не цивільним управлінцем чи політиком, а бойовим генералом із досвідом керівництва спеціальними операціями.

Якщо Верховна Рада підтримає його кандидатуру, Міністерство оборони вперше за тривалий час може очолити людина, яка пройшла шлях у бойових спецпідрозділах.

Представляючи новий уряд, президент Володимир Зеленський назвав головним завданням Кабінету Міністрів підготовку країни до наступної зими, а також наголосив, що Україна має бути готовою до будь-якого розвитку подій. Наскільки новій урядовій команді вдасться виконати це завдання, покаже вже найближчий опалювальний сезон.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn